Цистит у жінок діагностується частіше, ніж у чоловіків у десятки разів. Згідно зі статистикою, близько 35% дівчат репродуктивного віку стикалися з цим захворюванням хоча б один раз у житті. Подібна поширеність циститу серед жіночої статі пояснюється анатомічними особливостями організму[1].
Фактори ризику
Сечівник жінки коротший і ширший у порівнянні з аналогічним органом у чоловіка. Через це патогенна мікрофлора легко проникає всередину під час статевого акту, гігієнічних процедур тощо. Внаслідок цього починається запалення слизових оболонок у сечовому міхурі.
Як правило, цистит у жінок має інфекційну природу. Однак він може виникнути через:
- порушень правил гігієни статевих органів;
- ускладнень, спричинених інфекціями, що передаються статевим шляхом;
- хронічні інфекційні захворювання;
- переохолодження;
- частої зміни статевих партнерів;
- незахищеного статевого акту;
- порушень у роботі імунної системи.
Саме тому дуже важливо суворо дотримуватись правил гігієни. Гінекологи рекомендують обов'язково спорожняти сечовий міхур після сексу та приймати гігієнічний душ замість використання туалетного паперу після акту відвідування туалету (особливо після акту дефекації)[2].
Симптоми циститу у жінок
До загальних ознак захворювання можна віднести погане самопочуття, слабкість та підвищення температури. Є й специфічні прояви:
- різкий біль у нижній частині живота;
- неминуче відчуття наповненості сечового міхура;
- зміна характеристик сечі (колір, запах, консистенція);
- печіння, дискомфорт чи біль під час сечовипускання;
- поява крові в уріні.
Якщо виявлено один або кілька подібних симптомів, необхідно звернутися за допомогою. Цистит у жінок розвивається стрімко і переходить із гострої у хронічну форму. Згодом хвороба може спровокувати серйозні ускладнення (ниркову недостатність, пієлонефрит, формування спайок у сечовому міхурі, дисфункцію сечовивідних шляхів тощо).
Лікування циститу у жінок
Лікарі віддають перевагу комплексній терапії захворювання. Щоб виявити причину циститу та підібрати ефективне лікування, фахівець попередньо вивчає скарги та історію хвороби пацієнтки, призначає діагностику: УЗД органів малого тазу, аналізи сечі та крові.
Лікування включає[3]:
- прийом антибактеріальних препаратів;
- дієту – необхідно виключити алкоголь, солоні та жирні продукти;
- постільний режим;
- прийом протизапальних, спазмолітичних та знеболюючих лікарських засобів.
Для профілактики циститу важливо щорічно проходити профілактичні огляди в уролога, стежити за станом імунітету та уникати переохолодження.
Література:
- Health Care Guideline: Uncomplicated Urinary Tract Infection in Women. ICSI. Tenth Edition/ July 2006: 1-21. http://www.icsi.org
- WAGENLEHNER F. M., ET AL. NON-ANTIBIOTIC HERBAL THERAPY (BNO 1045) VERSUS ANTIBIOTIC THERAPY FOR THE TREATMENT OF ACUTE LOWER UNCOMPLICATED URINARY TRACT INFECTIONS IN WOMEN: A DOUBLE-BLIND, PARALLEL-GROUP, RANDOMIZED, MULTICENTRE, NON-INFERIORITY PHASE III TRIAL. UROL INT. 2018 SEP 19:1-10
- Український часопис. Актуальні питання клінічної практики. 4 (114) – VII/VIII 2016. Цистит: етіопатогенез, класифікація, клінічна картина, діагностика, лікування, Пасєчніков С.П., доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри урології, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, УДК 616.62-002