Тюпка побили.
Це Непунька, Тюпкова мати, його нашльопала. Вона його жене. Заважає їй Тюпко. Зараз їй не до нього.
Непунька чекає – скоро у неї будуть інші, нові маленькі дітки.
Вона й місце нагледіла – у кошику. Там вона їх годуватиме, пісні співатиме.
Тюпко тепер її боїться. І близько не підходить. Нікому не хочеться ні за що отримати ляпасів.
У кішок такий звичай: маленького годує, а дорослого жене. Але у Непуньки-кішки нових кошенят відібрали.
Непунька ходить, кошенят шукає, кличе. Молока у Непуньки багато, а годувати нема кого.
Шукала вона їх, шукала і якось раптом побачила Тюпка. Він від неї у цей час ховався, боявся, що поб'є.
І тут Непунька вирішила, що Тюпко – це не Тюпко, а її нове маленьке кошеня, що загубилося.
І зраділа Непунька, і муркоче, і кличе маленького, і хоче погодувати, приголубити.
А Тюпко – навчений, він і близько не підходить.
Його ще вчора так приголубили, досі пам'ятає.
А Непунька співає: Іди, не бійся, погодую, – лягла на бік.
Молочко у Непуньки тепле. Смачне! Тюпко облизався. Він давно сам навчився їсти, а пам'ятає.
Але все ж таки до Непуньки не йде.
Однак Непунька Тюпка вмовила.
Наївся Тюпко молочка – заснув.
І тут почалися інші дива.
Адже Тюпко дорослий. А для Непуньки він маленький. Вона перевернула Тюпка та й миє його, вилизує. Тюпко прокинувся, здивувався – навіщо це? Для чого це? – адже він і сам може.
Хотів піти. А Непунька вмовляє: Лежи, ти маленький, пропадеш, загубишся.
Пісні співала-співала та й сама заснула.
Тут Тюпко вибрався з кошика і зайнявся різними своїми справами. Те та се.
Метеликів пішов ловити. До горобця підкрадається.
Прокинулася Непунька. Ах, де ж її Тюпонько? Загубився!
Вибігла на двір, кличе.
А Тюпко виліз на дах і там повзає, бігає – лякає якусь пташину.
Непунька швидше до нього:
– Ах, не впади! Ах, не забийся!
А Тюпко не слухає.
Узяла Непунька Тюпка за комір і понесла, як маленького, з даху.
Тюпко відбивається, пручається, не хоче з даху йти.
Сяк-так забрала його Непунька, вилизала, вгамувала.
І довго Непунька не могла зрозуміти, що Тюпко вже дорослий і його не треба няньчити.
