Як дружина втішала чоловіка (арабська казка)

***

Як дружина втішала чоловіка - арабська народна казка

Жили собі чоловік та жінка, і довго не було в них дітей. Отак проминуло двадцять років, а може, й більше. Бачачи, як страждає це подружжя, змилувався Бог і послав їм хлопчика. Батько не знаходив собі місця від щастя. А про хлопчика так турбувався, що й пилиночці не давав на нього впасти. Все, що міг, робив чоловік, аби син виростав дужим, розумним та щасливим. Отак і промайнули його дитячі літа, наче одна мить, і став хлопець повнолітнім. Але чоловік і далі так само турбувався про сина і дружині наказував берегти первістка, як зіницю ока.

Якось мусив чоловік поїхати в справах у Дамаск. Стурбований і заклопотаний несподіваною подорожжю, він наказав дружині пильнувати сина, не зводити з нього очей.

Але не минуло й кількох днів, як хлопець захворів на невиліковну хворобу. Занепокоїлася мати, забігала, почала скликати найкращих лікарів-знахарів, але, побиваючись, як риба об лід, не могла врятувати дитину. Збагнувши, що горя не відвернути, вона мовила сама до себе:

– Єдиний лікар – це терпіння!

Щось зміркувавши (інколи й горе змушує йти на хитрощі), вона поклала сина в затишній кімнаті, вкрила теплою ковдрою, а сама подалася до сусідів.

Сусіди були заможні, й жінка вирішила позичити в них перлів, діамантів та інших коштовностей.

Сусіди задовольнили її бажання. Але саме тієї ночі повернувся додому чоловік. І перше, про що він спитав, ступивши на поріг, було, звичайно, здоров’я сина.

– Не турбуйся,– заспокоїла його дружина,– хлопець здоровий!

Чоловік хотів зайти до спальні, де лежав син, але дружина не впустила його, застерігши:

– Краще не заходь, бо розбудиш його.

А тоді попросила його:

– Візьми оці коштовності та сховай! Позичила я їх у наших сусідів. Але заховай у надійному місці, бо повертати їх я і не збираюсь!

Здивувався чоловік та й каже:

– Хіба ж так можна? Це нечесно та й наша віра це забороняє! Затям: завжди слід повертати людям те, що в них позичаєш. Всякий борг має бути повернений сповна.

Тоді дружина, яка сподівалась саме такої відповіді, мовила чоловікові:

– Правда твоя, чоловіче: те, що дають, завжди треба повертати! От і Бог, давши нам сина, хоче щоб ми повернули хлопця йому. Власне, він уже забрав його...

Почувши страшну звістку, чоловік заридав. Але слова дружини, що лунали в вухах, трохи заспокоїли його. Адже, справді: хто бере, той повинен і віддавати.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)