Якось у селі хтось украв вулик. Господар журився, голову ламав, як би то злодія вирахувати – та нічого не вигадував.
Аж тут приходить до нього сусід і каже:
– Не побивайся, друже. Я злодія неодмінно знайду!
От і зібралися всі селяни на толоку. Сусід став перед гуртом і гукнув:
– Ну що, злодію, зізнавайся вже! Ми й так усе знаємо, тож не маскуйся, а кажи правду. – Потім повернувся до натовпу і додав: – Гляньте, у нього на шапці бджола сидить!
І що ж ви думаєте? Не витримав злодій, рукою змахнув по шапці – буцімто бджолу прогнати.
Так його й викрили.