Давним-давно, коли світ був молодим і суворим, кіт не був лагідним домашнім улюбленцем. Він був маленьким, але гордим і диким звіром. Жив він у густих нетрях, ходив сам по собі й умів лише грізно шипіти та глухо гарчати, як його старший брат тигр. Ніхто не смів його гладити – він кусався і дряпався, захищаючи свою свободу.
Одного разу, холодної осінньої ночі, кіт підкрався до людської хати погрітися біля стіни. Зсередини він почув тихий, розпачливий плач. Цікавість пересилила обережність, і кіт прослизнув у прочинені двері.
На ліжку лежала жінка. Вона металася в гарячці, тримаючись за серце. Біль був таким сильним, що заповнював усю кімнату чорним туманом. Кіт, який звик відчувати небезпеку, побачив цей біль. Це був ворог, якого не можна вкусити зубами чи роздерти кігтями.
Щось у грудях дикого звіра тьохнуло. Вперше йому стало шкода людину. Він вистрибнув на ліжко і, замість того щоб випустити кігті, обережно ліг жінці на груди – саме туди, де боліло найдужче.
Кіт вирішив забрати той біль собі. Він почав втягувати в себе чорну хворобу, намагаючись її знищити, розгризти, перемолоти своєю внутрішньою силою. Біль був твердим і важким, як каміння. Кіт напружився, набрав повні груди повітря, щоб грізно загарчати на хворобу, вигнати її геть!
Але він так старався не потривожити хвору, так сильно намагався перетерти той біль усередині себе, що замість лютого рику з його горла вирвався дивний, вібруючий звук:
– Мр-р-р... Мр-р-р...
Це працювали невидимі жорна в його душі. Його тіло дрібно тремтіло, перемелюючи людське страждання на тихий спокій.
Жінка відкрила очі. Тепла, пухнаста важкість на грудях і цей монотонний, заспокійливий звук заколисували її. Біль відступав, перетворюючись на м’який пил. Вона поклала слабку руку на котячу спину і вперше заснула спокійно.
З того часу кіт залишився з людьми. Він перестав гарчати, бо зрозумів, що сила не в гучному крику, а в тихому теплі. І тепер, коли коти відчувають, що господарю погано, вони приходять, лягають на хворе місце і вмикають свій прадавній механізм – перетворюють наш біль на пісню любові.