Казка про дівчину й печінку (турецька казка)

***

Казка про дівчину й печінку (турецька казка) Було таке чи й не було, а дала колись одна жінка своїй дочці кілька пара та й каже:

– Йди на базар і купи печінки, помий її в озері й принеси.

Дівчина пішла, купила печінку, підійшла до берега озера й миє її. Аж це налетів на неї шуліка,хапнув з рук дівчини печінку й шугонув у небо. Дівчина як закричить:

– Шуліко, віддай мені печінку, я понесу її матері, бо вона мене битиме!

А шуліка відповідає:

– Принеси мені ячменю – тоді я й віддам тобі печінку.

Дівчина одразу ж іде в поле й просить:

– Поле, дай мені ячменю, я віддам його шуліці, шуліка віддасть мені печінку, а я віднесу її матері.

Поле й відповідає:

– Попроси неба, хай пошле мені дощу – тоді я й дам тобі ячменю.

Дівчина й просить:

– Небо, пошли дощ на поле, а воно дасть мені ячменю, я його віддам шуліці, шуліка поверне мені печінку, а я віднесу її матері.

Коли чує, обзивається небо:

– А ти йди до продавця трояндової олії – хай він проллє її стільки, щоб пахощі долетіли й до неба, ось тоді я пошлю дощ.

Пішла дівчина до торговця трояндовою олією та й просить:

– Пролий кілька краплинок пахощів, тоді небо пошле дощ, а дощ проллється над полем, поле дасть мені ячменю, я віддам його шуліці, а він поверне мені печінку. Печінку я віднесу матері.

– А ти принеси мені черевики за те!– каже торговець пахощами.

Тоді дівчина біжить до шевця:

– Шевчику, дай мені черевики, я віднесу їх торговцеві пахощами, щоб той пролив кілька крапель трояндової олії. Небо за це пошле на поле дощ, і тоді поле дасть мені ячменю. Ячмінь я віддам шуліці, він поверне мені печінку, а я віднесу її матері.

– А ти принеси мені товару на взуття,– каже швець.

Подалася дівчина до чинбаря:

– Чинбарю, дай мені товару на взуття, я віддам його шевцеві, той дасть мені черевики. Я віднесу їх олійникові, а він проллє кілька крапель пахощів, щоб небо послало на поле дощ. Поле дасть мені ячменю, я його віддам шуліці, а він поверне мені печінку. Тоді я понесу її матері.

А чинбар каже:

– Принеси мені волячу шкуру, то дам тобі товару на черевики.

Біжить дівчина до вола:

– Волику, дай мені шкуру. Я віднесу її до чинбаря, а він дасть мені товару на черевики. Товар я віддам шевцеві, щоб він дав мені черевики. їх я понесу олійникові, а він проллє кілька крапель трояндової олії, щоб пахощі полинули до неба. За це небо пошле на поле дощ, і поле дасть мені ячменю. Я його віднесу шуліці, а він поверне мені печінку, щоб я віднесла її матері.

– Принеси мені отави,– каже віл.

Біжить дівчина до хазяїна та й просить:

– Хазяїне, дай мені отави, я покладу її волові, а він дасть мені шкуру. Я віднесу її до чинбаря, щоб той дав мені товару. Товар я віддам шевцеві, щоб дав мені черевики, які я віднесу до олійника. Той проллє кілька крапель пахощів, тоді небо пошле на поле дощ. Поле дасть мені ячменю, я його віддам шуліці, а він поверне мені печінку, аби я віднесла її матері.

А хазяїн – молодий парубок.

Ото й каже:

– Поцілуй мене, дівчино, то я дам оберемок отави.

Дівчина думає: «А й справді, чому б мені його не поцілувати? Адже ж настане край оцій веремії!»

Вона цілує парубка, той дає оберемок отави, дівчина несе її волові, бере шкуру й віддає чинбарю. А той дає товару, й дівчина несе його до шевця й одержує черевики, а олійник за них проливає кілька крапель трояндової олії. Пахощі линуть аж до неба, й воно посилає на поле дощ. Поле дає дівчині ячменю, вона несе його шуліці, а той повертає печінку, й дівчина несе її своїй матері. Мати варить печінку, й вони обідають до смаку.

А саме й казка закінчилася.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)