FacebookInstagramPinterestTwitter
Казки іншою мовою: RU

Брати (грецька казка)

Казки про:
1383

Брати (грецька казка) Одного разу троє братів подалися в чужі краї на заробітки. Довго вони йшли, аж поки надибали криницю. Сіли перепочити, коли бачать – дід з ковінькою шкандибає.

– Здрастуйте, хлопці! – мовив він.

– Добридень,– відповіли брати.

– Сідайте до гурту, попоїжте з нами,– каже менший брат.

І відрізав дідові скибку хліба.

Сів дід біля братів. А навкруги ворон – сила-силенна! Дід і питає старшого брата:

– Чого б тобі зараз хотілося?

– Щоб усі ворони стали вівцями й належали мені,– відповів той.

– Добре! – каже дід. – А якщо бідняк проходитиме цим краєм, ти нагодуєш його?

– Аякже! Дам молока, м’яса, сиру, всього, що тільки він забажає.

Дід ударив дубцем по землі – обернулися ворони вівцями. Аж побіліло все навколо.

Старший брат збудував хату і став у ній жити. А двоє братів із дідом пішли далі. Коли опинилися в лісі, дід спитав середнього:

– А ти що хотів би мати?

– Я хочу, щоб усі дуби стали маслиновими деревами і належали мені.

– Хай буде по-твоєму,– сказав дід. – А пригостиш перехожого маслинами?

– А чого ж ні? – відповів хлопець.

Дід ударив дубцем по землі – і дуби стали маслиновими деревами.

Середній брат залишився тут жити. Торгував олією, маслинами.

Дід і менший брат пішли далі. На роздоріжжі, біля криниці, сіли відпочити.

– Чого ти нічого не просиш? – спитав дід хлопця.

– Я, дідусю, хотів би, щоб у криниці завжди був мед.

– А нужденним даватимеш?

– Даватиму!

Дід ударив дубцем по землі – і криниця наповнилась медом.

Так менший брат поселився на роздоріжжі. Жив у достатку і допомагав бідним людям.

А дід пішов своєю дорогою.

Минав час. Якось менший надумав провідати братів. Прийшов до середнього, а там ростуть, як і раніше, дуби. Пішов до старшого брата. Дивиться – а навколо самі лиш ворони літають.

Розгубився менший брат.

Аж тут звідкись узявся той самий дід.

– Бачиш? – мовив він. – Не виконали твої брати обіцянки. Не ділилися з бідними... Тому я все у них відібрав: і маслини, і вівці. Тільки ти дотримав слова. То хай тобі й живеться добре!

І дід зник – так само несподівано, як з’явився.