Повертався солдат зі служби додому. Довго йшов, аж надвечір в одне село потрапив. Бачить, біля крайньої хати чоловік рубає дрова.
– Чи не приймете на ніч ночувати? – запитав солдат.
– Запитаю у жінки, – одказав чоловік і пішов у хату.
– Що ж, постелимо солдатові на лаві. Хай переночує, – згодилася жінка.
Зайшов солдат у хату, скинув шинелю, сів на лаві. А голоден – аж запався живіт. Хазяїн же і не думає пригощати, бо був скупий, як трясця, а став солдатові загадки загадувати:
– Що воно значить: гуляв по дворі пан Гусаковський та потрапив у Печору?
Як не силкувався солдат одгадати, та все даремно.
– Не вчили нас у війську загадки одгадувать.
А хазяїн мислив про гусака, що саме пікся у печі.
Полягали спати. Проснувся солдат серед ночі. "Дай, – думає, – хоч води нап’юся, коли не наївся". Підійшов до припічка, де стояло відро з водою, аж примітив у печі печеню з гусака. Тепер тільки зрозумів хазяїнову загадку. Схопив гуску – та й у сумку.
Ранком солдат загадує хазяїнові загадку:
– А що воно значить: гуляв по дворі пан Гусаковський, та потрапив у Печору, а з Печори та переїхав у Суми?
Як не старався хазяїн одгадати солдатову загадку, та все даремно. Подякував солдат господареві за нічліг, закинув сумку за плече й подався з хати. Коли потім скупердяга заглянув у піч, то аж присів од несподіванки. Тепер тільки зрозумів, куди його гусак поїхав. Кинувся за солдатом, та за ним уже й слід простиг.