Facebook InstagramPinterestTwitter
Казки іншою мовою: RU

Наймитова кучма (українська народна казка)


Наймитова кучма (українська народна казка)Жив собі пан, що дуже любив насміхатися з гуцулів. Якось прийшов до нього бідак проситися в найми. Пан пришкірив око:

– Що хочеш, чоловічку, аби-м тобі заплатив за рік?

– Дасте мені кучму.

– Згода,– мовив пан.

Бідний увихався цілий рік. Панисько був задоволений його роботою. Коли минув строк, покликав наймита і каже:

– Хочу дати тобі кучму, що заробив у мене.

– Давайте, пане.

Дідич зробив знак, і слуги принесли величезну кучму, зроблену з двох кожухів. Поклали на бідного і геть його накрили.

– Ти такої кучми ще не видів! – насміхався пан.

– Це правда, пане... Дякую!

Бідний узяв кучму, сховав у мішок і пішов найматися до пайового тата.

Той спитав:

– Що хочеш за роботу?

– Дасте за день мою кучму зерна.

– А де твоя кучма?

– У мішку...

– Та най буде,– погодився дідич.

А якраз були жнива. Бідний робив – аж тішився. І одного дня сказав:

– Ну, пане дідичу, вже маю доста служби, хочу йти додому. Заплатіть за роботу,– і витягнув кучму.

Дідич подивився і поблід:

– Це не є кучма! Це – шахрайство!

– Ні, пане, не шахрайство, така моя кучма! Я цілий рік її заробляв у вашого сина!

Що мав робити старий дідич? Мусив дати мужикові те, що йому належало. Кажуть, що з того часу, як хтось приходив до дідича просити роботи, то він спочатку розглядав чоловікову кучму і аж потім питав про все інше.

І тут нашій байці кінець.

* Кучма – козацька овеча шапка.