Три сестри (литовська казка)

***

Три сестри (литовська казка)

Жило собі три сестри. Наймолодша була не така розумна, як старші, то вони й кривдили її ще й дурненькою прозивали.

В найстаршої сестри був маленький синок.

Раз пішли старші сестри на річку прати і взяли з собою дитину купати. Прийшла до них дурненька та й каже:

– Сестрички, навіщо ви його так миєте-вимиваєте? Побачать лебеді, подумають, що їхня дитина, та й занесуть.

Сестри нічого дурненькій не відповіли. Викупали хлопчика – він такий білий-білісінький став, поклали на березі й почали собі прати.

А в цей час прилетіла відьма, обернулась лебедем і вкрала дитину.

– Де дитина?! Де дитина?! – загукали вони.

– Казала ж, не купайте так набіло,– озивається дурненька.– Коли ви прали, прилетіла відьма, обернулась лебедем і вхопила дитину.

– Піду я дитину шукати,– каже середульша сестра. Відрізала вона шмат сала, півпаляниці і рушила в дорогу. Прийшла вона в країну, де росте багато груш, яблунь, вишень – а там аж гілля вгинається від плодів.

– Дівчинонько-голубонько, потруси мене, щоб легше було мені гілля тримати,– просить груша.

– Ніколи! – відказала дівчина й мерщій далі.

Аж тут яблуня просить:

– Дівчинонько-голубонько, потруси з мене яблука, щоб легше було мені гілля тримати.

– Ніколи! – відказала сестра й подалася дал .

Іде, іде та й приходить до печі, а там повно пирогів.

– Дівчинонько-голубонько, витягни з мене пироги, щоб не пригоріли,– просить піч.

– Ніколи! – відрізала сестра й пішла собі далі.

Аж зустрічає вона рябу корову на пасовиську.

– Дівчинонько-голубонько, видій мене, щоб легше було мені ходити,– просить корова.

– Ніколи! – відповіла вона і пішла далі.

Іде вона та й іде. Уже й темніти почало. Запримітила дівчина вогник і звернула туди. Незабаром підійшла до хатини, а в ній коло дверей піч стоїть. На печі муркоче великий смугастий кіт, на долівці лежить купа дров. У кутку, на ослоні, простяглася відьма, а біля неї дитина.'

Побачила відьма гостю й каже:

– Дочко, пошукай мені в голові. Як руками не хочеш, то візьми в кутку тріску.

Вибрала сестра тріску в кутку і стала відьмі в голові шукати.

Три сестри (литовська казка)

А відьма дрімала, дрімала та й заснула. Тоді сестра схопила дитину й давай тікати. Прокинулася відьма, сіла верхи на рогача і ну доганяти сестру з дитиною. А та вже встигла з дитиною до корови добігти. Тут вона й почула, що відьма наближається. Прибігла до корови і просить її, благає:

– Корівко рябесенька, оборони мене од відьми!

– Не схотіла мене подоїти – не буду тебе й захищати,– відмовилася корова.

Прибігла втікачка до печі:

– Піченько, піченько, оборони мене од відьми!

– Не витягла пирогів – не буду тебе захищати, – відмовилася піч.

Прибігла втікачка до яблуні:

– Яблунько, яблунько, оборони мене од відьми!

– Не схотіла потрусити яблук – не буду тебе захищати, – відмовилася яблуня.

Прибігла втікачка до груші:

– Грушенько, грушенько, оборони мене од відьми!

– Не схотіла потрусити груш – не буду тебе захищати,– відмовилась і груша.

Наздогнала відьма втікачку й відняла дитину.

Вернулася сестра без дитини й про все розповіла рідним. Тут і дурненька подала голос:

– Коли б ви тільки дали мені сала й хліба, то я б принесла дитину.

Подумали сестри, подумали й сказали:

– Ну що ж, іди.

Дали сестри дурненькій шматок сала та півпаляниці і вирядили в дорогу.

Іде собі дурненька, іде, їсть сало з хлібом. Підходить до груші.

– Дівчинонько-голубонько, потруси мене, щоб легше було мені гілля тримати,– просить груша.

Три сестри (литовська казка)

– Які ж у тебе гарнесенькі груші! – здивувалася дурненька. І стала трусити грушу. Натрусила стільки, що мало їх і на дереві лишилося. Набрала повний фартух, іде, їсть – аж за вухами лящить. Згодом підійшла до яблуні.

– Дівчинонько-голубонько, потруси мене, щоб легше було мені жити,– просить яблуня.

– Ой, які ж прегарні яблучка,– здивувалася дурненька. Потрусила дерево, замалим усіх яблук не позбивала. Набрала повний фартух яблук, іде собі, смакує.

Ось і піч недалеко.

– Дівчинонько-голубонько, витягни-з мене пироги, щоб не підгоріли,– просить її піч.

– О, які чудові пироги тут печуться! – здивувалася дівчина, заглянувши в піч,– Добре, пічечко, я зараз.

Вийняла пироги з печі й наклала собі повний фартух.

От стріла корову.

– Дівчинонько-голубонько, видій мене, щоб легше було мені ходити,– просить корова.

– Добре, рябенька, видою, теплого молочка покуштую,– відповіла дурненька.

Подоїла вона корову, напилася молока та й рушила собі далі.

Іде вона та йде, от уже й темніти почало. Дісталась нарешті до хатинки, в якій відьма жила. Відьма розляглася на ослоні й дитину біля себе тримає. Побачила гостю та й каже:

Три сестри (литовська казка)

– Пошукай, дочко, мені в голові. Як руками не хочеш, то візьми тріску в кутку.

Вибрала дурненька тріску і почала в голові відьми шукати. Відьма дрімала, дрімала та й заснула. Тоді нашкребла дівчина глини з долівки, заліпила відьмі очі, котові дала того сала, що не доїла, взяла дитину й ну тікати. Прокинулася відьма, зіскочила з ослона, але ніяк очей не може розплющити. Утямила, що очі глиною заліплені, та як заверещить:

– То це та нечиста сила, що була тут, очі мені заліпила! Котику-голубчику, порятуй мене!

– Ніколи, ніколи,– промуркотів кіт,– сало їм. Сало їм...

– Потім з’їси, котику! Мерщій до мене, глину з очей сколупай!

– Ніколи,– знову промуркотів кіт.– Сало їм! Тільки-но з’їм, тоді й сколупаю.

Мусила відьма чекати, поки кіт сало з’їсть. А коли кіт глину з її очей сколупав, відьма сіла верхи на рогача й погналася за дурненькою. Дівчина встигла мало не до корови добігти. Чує – аж відьма її вже доганяє. Прибігла вона до корови, благає:

– Корівонько рябесенька, оборони мене од відьми!

– Ти мене послухала, то і я тобі допоможу,– каже корова. Стала вона на дорозі і ну відьму рогами колоти, не давати їй верхи на рогачі далі їхати.

Тим часом дурненька прибігла до печі:

– Пічечко, пічечко, оборони мене од відьми!

Три сестри (литовська казка)

– Ти мене послухала, то і я тобі допоможу, – відповіла піч і стала черепками та уламками цегли шпурляти, не пускати відьму далі їхати.

Прибігла дурненька до яблуні:

– Яблунько, яблунько, оборони .мене од відьми!

– Ти мене послухала, і я тобі допоможу,– відповідає яблуня і ну відьму гіллям бити, не пускати її далі їхати.

Прибігла дурненька до груші:

– Грушко, грушко, оборони мене од відьми!

– Ти мене послухала, то і я тобі допоможу,– сказала груша і загородила відьмі дорогу, гіллям її відштовхує.

Відьма уже зовсім знесиліла, впала під грушею та й посиніла.

А дурненька здоровісіньку дитинку принесла щасливій матері.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)