Два брати розумні, а третій дурень (литовська казка)

***

Два брати розумні, а третій дурень (литовська казка)

Жили собі три брати: два розумні, а третій дурень. Помираючи, батько залишив одному кота, другому собаку, а найменшому, дурневі, – дрюка. Старші брати продали кота й собаку і взяли за них багато грошей. А найменший свого дрюка не продав, а лише сказав: «Мені він іде знадобиться». Через якийсь-то час усі брати пішли з дому.

Ідуть вони та й ідуть, аж бачать – стоїть халупа. А біля неї город, і там росте ріпа. Дурень забіг у город і ну ріпу рвати та в купу складати, рве та все кидає. Брати злякались і закричали на нього:

– Тікай мерщій, бо ще біду на нас накличеш!

А дурень рве й каже:

– Я ту ріпу рву, яка червона! – та все рве і кидає.

Тут як вискочить із халупи відьма та як схопить усіх трьох

братів – і закрила в підпіччя. Це була старша дочка старої відьми.

А вона мала ще двох дочок,– вони саме полетіли з матір’ю-відьмою на відьомські вечорниці.

Незабаром знялася буря, вітер... То прилетіла стара відьма.

– Дивись, мамо! – закричала дочка,– Впіймала трьох кабанів, буде м’ясо!..

– А де ж ті кабани? – питає відьма.

– Закрила в підпіччя!

Стара відьма звеліла дочці спекти одного кабана, а сама знову полетіла кудись.

Старша дочка відкрила підпіччя й лагідним, тоненьким голоском питає:

– Чи є з вас тут хоч один, братики?

А дурень з-під печі:

– Ми тут!

Брати перелякалися, просять брата мовчати. А той не слухає та ще раз як криконе:

– Ми тут, тут!

Відьмачка тоді й каже:

– Вилізьте хоч один, братики!

– Лізь ти, дурню! – Кажуть брати та й випхнули дурня. Відьмачка умила його, посадила на лопату, поставила на припічок і каже:

– Ляж, братику, я тебе погойдаю.

А дурень хоч і дурний, а змикитив, що відьмачка хоче його в печі спекти. От він то криво ляже, то впоперек і все приказує:

– Коли ж я, панночко, не вмію... Коли ж, панночко, не вмію!

Тоді відьмачка сама сіла на лопату та й каже:

– Дивися – отак, отако!

А дурень хутенько за лопату та й упхнув відьмачку в п’ч, а сам знову заліз до братів у підпіччя.

На світанку прилетіла стара відьма з обома дочками. Витягла з печі свою дочку, не впізнала її – зжерла до кісточки й полетіла знову людей ловити. А вилітаючи, залишила вдома середульшу дочку й веліла їй другого брата спекти. З цією так само сталося, як і з першою. Прилетіла мати й цю дочку з’їла.

На третій день залишила стара відьма наймолодшу дочку господарювати, веліла їй третього брата спекти. А сама знову подалася кудись.

– Вилізьте хоч один, братики! – промовила дочка тоненьким голоском,

І знову брати дурня виштовхнули. Дурень лягає упоперек лопати та все приказує:

– Коли ж я, панночко, інакше не вмію!

Відьмачка хотіла показати дурневі, як треба на лопату сісти, та й сіла сама. Дурень засунув лопату в піч, а сам знову поліз у підпіччя.

Прилетіла стара відьма і з’їла свою останню дочку. їла, їла, аж дивиться – щось блищить. Відьма глип – а то обручка її найменшої дочки. Заголосила відьма:

– То це ж я всіх своїх дочок поїла!.. Я ж їм покажу! Усіх понищу! Щоб і духу їхнього не лишилося!

Два брати розумні, а третій дурень (литовська казка)

Відкрила вона підпіччя та й каже тоненьким голоском:

– Чи з вас, братики, тут є хоч один?!

А дурень озивається:

– Тут, тут ми, де ж би ми поділися!

– Вилізьте хоч один з вас, братики!

Як тобі треба, то витягни,– знову озивається дурник.

Відьма й полізла туди, ткнула голову в підпіччя. А дурень як угилить її дрюком по голові – вона й ноги витягла.

Повилазили брати із-під печі й рушили далі в мандри. Дурень узяв із собою мертву відьму й дзвіночки із заслінкою. Брати казали йому не брати, але він і слухати не схотів.

Ідуть брати й ідуть. Настала ніч. Повилазили вони на дерева в лісі – переночувати. А вночі приїхали до лісу розбійники. На добрячих конях, у пишних каретах, одягнені в дорогу одежу. І зупинилися вони під тим самим деревом, де брати ночувати влаштувалися. Розвели вогонь. Кухар підвісив казана й став кашу варити. А дурень тут як задзвонить у заслінку. Брати кажуть йому: перестань дзвонити! А він ще гучніше дзвонить та ще й відьму скинув з дерева. Розбійники перелякалися – і врозтіч хто куди. А кухареві шкода було кашу залишати, то він назад і вернувся. Побачив біля каші дурня, а той і питає його:

– Чи смачна твоя каша?

– Ще я не пробував,– відповідає йому кухар.

– То роззяв рота – я тобі дам покуштувати!

Тільки-но кухар рота роззявив, а дурень – раз! – і відрізав йому язика. Кухар як зарепетує – і ходу! Розбійники ще більше перелякались і ну п’яти сушити. А дурень покликав своїх братів,– мовляв, злазьте уже з дерева. Позабирали вони всіх коней, карети, гроші, які покидали розбійники, приїхали додому і зажили щасливо.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)