Тигр і хамелеон (мадагаскарська казка)


Тигр і хамелеонОдного спекотного ранку біля водопою зустрілися тигр і хамелеон.

– Геть із дороги, малечо!– гримнув на плазуна хижак.

Ображений ящір шмигнув убік, не наважившись сперечатися зі смугастим.

– Таким кволим створінням найкраще мовчки сидіти на дереві, – почав глузувати тигр, – бо інакше якийсь велетень просто розчавить лапою.

І, демонструючи силу, звір погрозливо підняв кінцівку над головою плазуна.

– Рухаюся так швидко, що на мене неможливо наступити, – зухвало заперечив хамелеон.

– Малий нахабо! Натякаєш, що прудкіший за мене? – грізно загарчав хижак. – Ну, стережися, миттю проковтну.

– Не хотів образити, друже, – винувато запевнив ящір.

Смугастий уже не чув вибачень. Голодні очі запалали страшним вогнем, і вусатий мисливець роззявив пащу.

– Постривай! – зупинив зубастого малюк. – Якщо хочеш з’їсти, не суперечитиму, тільки дозволь попрощатися з рідними.

– Домовилися. Чекатиму на тебе зранку на цьому ж місці. Якщо надуриш, пошкодуєш, – пригрозив тигр.

Дорогою хамелеон зустрів кобру та попросив:

– Смугастий хоче мене з’їсти. Чи допоможеш здолати звіра?

– Залюбки, – прошипіла змія.

Потім кмітливець побачив какаду, перепілку та жабу. Вони запевнили, що не залишать товариша в біді.

У призначений час хижак уже сидів коло водойми, з нетерпінням очікуючи на свій сніданок. Він підставляв сонячним промінчикам то спинку, то мордочку й задоволено мурчав. Іще здаля вгледівши здобич, кинувся назустріч, клацаючи зубами:

– Нар-р-решті! Р-р-р!

Цієї миті кобра, що сховалася в кущах, зашипіла:

– Ш-ш-ш!

Тигру почулося, що це неподалік крадеться людина, й зубастий повернув убік. А там у траві заквакала жаба:

– Рекету! Рекету!

Наляканий звір гайнув ліворуч. У сусідніх хащах гучним криком його привітала перепілка:

– Сафалеу! Сафалеу!

Зубастий щосили чкурнув праворуч, сподіваючись сховатися від мисливців у горах.

– Бу-бу! Бу-бу! – чекав на смугастого біля підніжжя кручі какаду.

Спантеличений хижак, забувши про малого плазуна, помчав звідти якнайдалі. А хамелеон, подякувавши друзям, попрямував додому. Відтоді розумник про всяк випадок змінює колір, аби смугастий часом не впізнав.


Залиште відгук!

Ваш відгук опублікують після перевірки!

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)