Facebook InstagramPinterestTwitter
Казки іншою мовою: RU

Про голодного шевця (українська народна казка)

Казки про:
1094

Про голодного шевця (українська народна казка)Одному шевцеві дуже захотілося побачити світу. От він помандрував, куди очі дивилися. Ішов день, два, три, а на четвертий – став, бо дуже зголоднів. Увійшов до хати якогось газди. Там якраз сідали до обіду. Господар спитав гостя:

– Ти хто будеш?

– Ремісник.

– Який? Може, кравець?

Швець собі подумав: «Як відповім, що не кравець, то він, може, і їсти не дасть». Тому відповів:

– Та кравець…

– О-о, коли так, то сідай обідати, а потім дам тобі роботу,– втішився газда.

Швець сів до столу і поїв за трьох косарів. Після обіду газда показав сувій сукна й питає:

– Що може вийти з того?

Швець розгорнув сукно, поміркував і каже:

– Буде два великих, а один малий...

– Ні, думаю, вийде ледве один великий і один малий...

– Не говоріть так, газдо, я то ліпше знаю.

Господар затявся:

– Я теж не є дурний... З цього сукна вийдуть лише два сардаки: один великий, а другий малий.

– А я думав, газдо, про три міхи, бо я є той кравець, що шиє мішки, а не сардаки.

– Мені мішків не треба! – накинувся на шевця господар.

Той вийшов за ворота і рушив додому: доста йому зі світу!

* Сардак – різновидність верхнього одягу.