Facebook InstagramPinterestTwitter
Казки іншою мовою: RU

Королева-химерниця (Жан-Жак Руссо)

Казки про:
1262

Королева-химерниця (Жан-Жак Руссо) Давним-давно жив король Фенікс, який любив свій народ…
Король був дуже розсудливий, на відміну від своєї дружини Химерниці. Та мала славу гнівливої і примхливої. Минали роки, а небо все не посилало цьому подружжю дітей.

Королева не давала спокою лікарям, хоча вже не дуже вірила в їхнє зілля. Вона ревно молилася і не скупилася на пожертви.

У храмах служили молебні про щасливе пришестя у цей світ наслідного принца – усім потрібний був майбутній король, а не якесь дівчисько. Усім, окрім королеви. Покинувши надію переконати вперту дружину, Фенікс попросив допомоги в мудрої чарівниці, яка сприяла королівству. І та порадила… виявити смиренність і впасти до ніг королеви. Надійним засобом від дивацтв дружини стало дивацтво її чоловіка. «Треба потурати примхам, щоб вони розвіялися, поступатися у дрібницях і відстоювати свою точку зору в головному…» – повчала короля чарівниця. Так Фенікс і вчинив.

Химерниця, боячись, що на тлі покірливого Фенікса виглядає справжньою навіженою, відповіла, що в його вибаченнях, від яких відгонить сарказмом, вона вбачає значно більше зарозумілості, ніж у його минулому диктаторстві, але вона, розумніша, традиційно піде на поступки.

– Мій чоловіче і володарю, – голосно мовила вона, – наказує мені народити хлопчика: я пам'ятаю свій обов'язок і не ризикну не послухатися!

– На жаль, – зітхав король, виходячи із зали, – чоловік навіженої приречений пошитися в дурні!

Мудра чарівниця розважалася, як могла: натякнувши королю, що зірки провіщають хлопчика, вона пообіцяла королеві дівчинку.

Одного її слова вистачило, щоб навіжену Химерницю перетворити на наймудрішу із жінок. Як ніколи ласкава й увічлива, вона постійно намагалася вивести із себе короля і весь двір: замовила такі дитячі дрібнички (нібито для хлопчика), які здавалися безглуздо розкішними і для дівчинки, зажадала негайно знайти вихователя і наставника для майбутнього принца.

Певна, що народиться донька, вона не вгаваючи говорила про сина і в приготуваннях не пропустила жодної дрібнички, відводячи від головного. Вона запропонувала запровадити новий звичай: сановникам вітати новонародженого принца урочистою промовою. Фенікс заїкнувся був про придворний етикет: нічого, мовляв, виспівувати як соловейко перед крихтою, яка не те щоб відповісти – просто нічого не зрозуміє.

– От і добре! – пожвавішала королева. – Вашому синові піде на користь, якщо всю нісенітницю, яку йому так чи інакше доведеться вислухати, він пустить повз вуха раніше, ніж зможе її зрозуміти!

Король відступився й підкріпив свою поразку указом.

Нарешті в королеви почалися перейми, а народила вона дівчинку… і хлопчика. З першого дня їх одягали однаково.

Королева не одразу дізналася, що народила двійню, адже мудра чарівниця спочатку сказала їй про народження доньки. Але, побачивши дитину, вона зробилася сумною: коханий чоловік може засмутитися. Так чарівниця підготувала вихід маленького принца, напевно знаючи, що королева буде йому невимовно рада. У результаті королеві спадкоємець став миліший за принцесу, тоді як король Фенікс із солідарності з дружиною вже вітав доньку як бажанішу дитину. З того дня королева весь свій час присвячувала синові, а король – доньці.

Надходив час хрестин. Удосвіта мудра чарівниця вже була в королівських покоях:

– Перш ніж свята вода стане між немовлятами і білою магією, я обдарую їх якостями вам до вподоби та новими іменами.

Між чоловіком і дружиною спалахнула суперечка: Фенікс бачив своїх дітей розумними, а королева – вродливими.

Чарівниця підказала розумний компроміс: король вибере якості, гідні хлопчика, а королева – дівчинки. Королю таке рішення сподобалось, адже так спадкоємець престолу буде позбавлений безглуздої материнської забаганки. Побачивши няньку з дітьми, король узяв на руки принца, а на принцесу глянув очима, повними жалю. Химерниця кинулася до принцеси.

– Ви змовилися проти мене, – напустилась вона, – але я буду не я, коли зроблю так, щоб фокус короля, хоче він того чи ні, пішов на користь одній з його дітей! Хай буде принцеса цілковитою протилежністю принцові, хоч якою би вдачею його нагородив король.

– Коли так, – розгнівався король, – доньку, якою ви нехтували з дня її появи на світ, я зроблю досконалістю, щоб допекти вам. Хай мій хлопчик виросте на вашу подобу!

Принца назвали Капризуном, а принцесу – Розумницею, от тільки дітей їхні вінценосні батьки щасливо переплутали.

Король, певний, що тримає сина, колихав на руках доньку, збита з пантелику королева мала за доньку сина. Скориставшись цією плутаниною, мудра чарівниця обдарувала дітей тим, чим належало. Так принцесу нарекли Капризухою, а її брата Розумником. Попри витівки королеви Химерниці, все склалося якнайкраще.