Facebook InstagramPinterestTwitter
Казки іншою мовою: RU

Казка про коржа (норвезька казка)

Казки про:
1361

Казка про коржа (норвезька казка)Були собі дід та баба, і мали вони семеро голодних онуків. І заходилась баба пекти їм коржа. Замішений на молоці, корж сходив на сковороді, пухкий і рум’яний. А навколо стояли діти, на ослінчику сидів дід, і всі дивилися на сковороду.

– Дайте мені, бабусю, шматочок коржа, я так хочу їсти! – сказала одна дитина.

– Дайте, люба бабусю! – сказала друга.

– Дайте, люба, мила бабусю! – сказала третя.

– Дайте, люба, мила, добра бабусю! – сказала четверта.

– Дайте, люба, мила, добра, дорога бабусю! – сказала п’ята.

– Дайте, люба, мила, добра, дорога, ласкава бабусю! – сказала шоста.

– Дайте, люба, мила, добра, дорога, ласкава, рідна бабусю! – сказала сьома.

Діти просили бабу одне краще за одне, бо всі були дуже голодні й дуже чемні,

– Дам, діточки, але почекайте, хай-но я переверну його, – сказала баба. – Дивіться, який він пухкий і рум’яний, хай тільки трохи допечеться.

Почув корж їхню мову і злякався. Так злякався, що перевернувся сам і хотів утекти зі сковороди. Але був ще надто м’який, тому не подужав вискочити, а впав на неї другим боком. Полежав він ще трохи на сковороді, підпікся і став пружніший за рибину. Тоді вистрибнув на долівку й покотився, мов коліща, по хаті, а з хати на подвір’я, а з подвір’я на вулицю.

– Куди ти? – гукнула баба й чимдуж кинулась навперейми із сковородою в одній руці і з ложкою в другій.

Дід за нею, а діти за дідом.

– Гей, постривай! Ловіть його! Тримайте! – кричали вони одне поперед одного і бігли за коржем.

Та корж їх не слухав. Він котився все далі й далі і скоро зник з очей. Адже він був прудкіший за бабу, за дітей і за діда.

Котиться корж, котиться, а назустріч йому чоловік.

– Добрий день, корже-йорже, – вітається чоловік.

– Добрий день, чоловіче-маловіче, – відповідає корж.

– Стривай, не тікай, я тебе з’їм, – каже чоловік.

– Коли я втік від баби-перехняби, діда-пісноїда й сімох дітлахів-патлахів, то й від тебе втечу, чоловіче-маловіче, – сказав корж і покотився далі.

Котиться він, котиться, а назустріч йому курка.

– Добрий день, корже-йорже, – вітається курка.

– Добрий день, курко-чубарко, – відповідає корж.

– Стривай, не тікай, я тебе з’їм, – каже курка.

– Коли я втік від баби-перехняби, діда-пісноїда, сімох дітлахів-патлахів і чоловіка-маловіка, то й від тебе втечу, курко-чубарко, – сказав корж і покотився, мов коліща, вулицею.

Котиться він, котиться, а назустріч йому півень.

– Добрий день, корже-йорже, – вітається півень.

– Добрий день, півню-співню, – відповідає корж.

– Стривай, не тікай, я тебе з’їм, – каже півень.

– Коли я втік від баби-перехняби, діда-пісноїда, сімох дітлахів-пат- лахів, чоловіка-маловіка і курки-чубарки, то й від тебе втечу, півню-співню, – сказав корж і чимдуж покотився далі.

Котиться він, котиться, а назустріч йому качка.

– Добрий день, корже-йорже, – вітається качка.

– Добрий день, качко-крячко, – відповідає корж.

– Стривай, не тікай, я тебе з’їм, – каже качка.

– Коли я втік від баби-перехняби, діда-пісноїда, сімох дітлахів-патлахів, чоловіка-маловіка, курки-чубарки, півня-співня, то й від тебе втечу, качко-крячко, – сказав корж і чимдуж покотився далі.

Котиться він, котиться, а назустріч йому гуска.

– Добрий день, корже-йорже, – вітається гуска.

– Добрий день, гуско-товстогузко, – відповідає корж.

– Стривай, не тікай, я тебе з’їм, – каже гуска.

– Коли я втік від баби-перехняби, діда-пісноїда, сімох дітлахів-патлахів, чоловіка-маловіка, курки-чубарки, півня-співня, качки-крячки, то й від тебе втечу, гуско-товстогузко, – сказав корж і чимдуж покотився далі.

Котиться він, котиться, а назустріч йому гусак.

– Добрий день, корже-йорже, – вітається гусак.

– Добрий день, гусаче-небораче, – відповідає корж.

– Стривай, не тікай, я тебе з’їм, – каже гусак.

– Коли я втік від баби-перехняби, діда-пісноїда, сімох дітлахів-пат- лахів, чоловіка-маловіка, курки-чубарки, півня-співня, качки-крячки, гуски-товстогузки, то й від тебе втечу, гусаче-небораче, – сказав корж і покотився ще швидше.

Котиться він, котиться, а назустріч йому свиня.

– Добрий день, корже-йорже, – вітається свиня.

– Добрий день, свинко – сита спинко, – відповідає корж.

– Стривай, не тікай, – каже свиня. – Будьмо товаришами і ходімо в ліс. Нам буде там краще жити, ніж тут.

Сподобалось коржеві, що він матиме товариша, і пішли вони разом у ліс. Ідуть та йдуть, котяться, котяться і доходять до потічка. Свиня скік – та й на тому боці, а корж не може перебрести через воду.

– Залазь мені в рило, і я тебе перекину, – каже свиня.

Корж узяв та й заліз свині в рило.

– Рох-рох, – сказала свиня і ковтнула коржа.

Коржа більше не стало, то й казці кінець.