Як собака прийшов до людини (бірманська казка)

***

Як собака прийшов до людини (бірманська казка)Як собака прийшов до людини У давнину собака був диким і жив в лісі. Вдень-то все було добре, а ось вночі собака відчував себе неспокійно. Трохи який шерех, собака схоплюється і давай гавкати!

Набридло їй жити одному. Вирішив собака знайти собі сильного друга і поселитися поряд з ним – удвох-то все не так страшно.

Зустрів він якось оленя. "Який же олень великий, сильний, які у нього могутні роги! – подумав собака.– Добре б мені з ним подружитися".

І собака сказав оленеві про своє бажання.

– Що ж, давай жити разом, – відповів олень.– Тільки дивися, ночами не шуми!

Погодився собака на цю умову, а вночі почула якийсь шерех та як загавкає!

– Ні, собака, не можна нам з тобою жити разом, – забурчав олень.– Я на ніч ховаюся де поспокійніше, безпечне містечко шукаю, а ти гавкати надумав! Всі тепер знають, де я ночами таюся. Шукай собі іншого приятеля.

Гаразд, надумав собака з буйволом подружитися.

– Як би мені хотілося жити поряд з тобою, – сказав він буйволові.

– Що ж, будь ласка! – ліниво вирішив буйвол.

Наступила ніч, заснули собака і буйвол. Раптом в лісі щось як гукне! Прокинувся собака, злякався і давай гавкати в темноту.

Удосвіта буйвол питає:

– Чого це ти вночі розгавкався?

– Сама не знаю, – відповідає собака.– Такий мене страх охопив! Зараз-то думаю: хіба є на світі хто-небудь сильніший за тебе?!

– У лісі багато звірій сильніше за мене, – відмітив буйвол.– Тигр, наприклад. Він якраз ночами в лісі полює. Почув би тигр твій гавкіт і убив би нас обох. Раз ти неспокійний такий, шукай собі іншого приятеля.

Вирішив собака тигра відшукати – з ним-то напевно нічого буде боятися.

Дозволи тигр жити собаці жити поряд з ним.

Зрадів собака – тепер і він ночами спатиме спокійно.

Цілу ніч собака прислухавсь, а як тільки почув шерхіт одразу загавкав на весь ліс.

Рано вранці розбудив тигр собаку.

– Ти чого вночі розшумівся? – грізно запитав він.

– Пане, я гавкав, щоб всі знали, що тут опочиваєш ти, лісовий владика, – відповів собака.

– Так-то воно так , – погодився тигр. – Та мені не хотілось би щоб слони дізнались де моя домівка. Як взнає якийсь слон то негайно затопче мене на смерть. Та і тебе заразом. Ступай ти краще до слонів, шукай у них домівки!

Пішов собака до слонів. Слони були величезні і сильні. Зрадів собака: нарешті знайшов справжніх покровителів. Від веселості йому захотілося тут же загавкати, але він вчасно спохопився. Потім підійшов до слонів і попросив дозволу поселитися разом з ними. Слони не стали заперечувати, і собака влаштувався поряд.

Наступила ніч. Собака знову розгавкався почувши якийсь шорох. Вранці слони сказали їй:

– Люб'язний сусіде, навіщо ти налякав нас вночі своїм гавкотом? З тобою, мабуть, клопоту не оберешся. Ми, слони, народ мирний і спокійний, не любимо шуму. Та і лев, дивишся, по твоєму гавкоту знайде наше стадо, а у нас слоненята маленькі. Йди від нас і шукай собі інших сусідів! А краще всього тобі б поселитися поряд з левом. Він як-не-як цар звірій.

Відправився собака до лева, і він дозволив їй жити поряд його.

"Лев – цар звірів, він-то нікого не боїться, – повеселів собака, – з ним я можу гавкати скільки захочу". І собака подався зі своїм клопотом до лева.

Прийшла ніч, і історія повторилась.

Прокинувся лев і заричав:

– Ти чого тут розшумілася? Чому спати заважаєш?

– Владика чотириногих, я гавкаю від радості. Славлю тебе, найсильнішого і безстрашнішого! З тобою поряд і я нічого не боюся!

– Так, я владика чотириногих, це правда, – сказав лев. – Але в світі є істота, якої і я остерігаюся. Це людина. Він володар всіх звірів. Йшла б ти до людини. Житимеш поряд його, ніхто на світі тебе не чіпатиме.

– Значить, людина сильніше за всіх на світі? – здивувався собака.

– Звичайно, – рикнув лев.

І собака пішов до людини, став просити, щоб він дозволив їй жити поряд.

– Добре, живи, якщо хочеш, – сказала людина. – Вдень сиди відпочивай, а вночі щоб вушка були на верхівці, прислухайся до всякого шереху і, трохи що, гавкай у всю горлянку!

Загавкав на радощах собака. Сподобався людині її гавкіт, і він повелів:

– От так і гавкай ночами.

З того дня собаки ночами частенько гавкають. Хай, мовляв, всі звірі знають: тут живе людина, вона найсильніша за всіх на світі і нічого не боїться.

Повірив собака в могутність людини і з тих далеких часів живе разом з людиною, служить йому, як самий вірний друг.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)