Хоробрий козлик (узбецька казка)

***

Хоробрий козлик (узбецька казка)Під високою скелею, у курінчику з листя та сухого гілля жив собі козлик. Жив і біди не знав, бо поряд дві копички сіна мав. Та одного дня набрів на той курінь волоцюга-вовк.

– Що це в тебе на голові таке біле та блискуче? – спитав вовчисько козлика.

– А це моя шабля. Я нею вовкам та ведмедям голови стинаю.

– А що в тебе на підборідді довге та біле метляється?

– А то моя хустка. Як з’їм вовка чи ведмедя, так хусткою й утруся,– відказав козлик і, бе-е-е-екнувши, нахилив голову, наставив ріжки, кинувся на копицю сіна і в одну мить розметав її. А тоді те саме намірився зробити й зі скелею, але спинився, побачивши, що вовк з переляку тікає, мало ноги не губить.

Біг-біг вовчисько, а назустріч йому ведмідь.

– Кого ти так злякався, вовче? Від кого тікаєш так прудко?

– Від козлика.

– Ну, здивував ти мене, старого! Та його треба було з’їсти та й годі. Ходімо зі мною, я саме снідати хочу.

– Ой, боюсь я, братику-ведмедику. Він так мене настрахав,, той козлик, що в мене й досі коліна тремтять.

– Не бійся, дурнику, ось я прив’яжу тебе мотузкою до себе, аби не думав, що я тебе в біді покину.

Прив’язав ведмідь міцну мотузку одним кінцем до своєї шиї, а другим – до вовчої та й подалися вони до козлика.

– Що це в тебе на голові, козлику, таке біле та блискуче? – спитав ведмідь.

– Хіба тобі вовк не казав? Це в мене шабля, я нею голови вовкам та ведмедям стинаю! – відповів козлик.

– А що в тебе на підборідді довге та біле метляється?

– А то моя хустка. Як з’їм вовка чи ведмедя, так хусткою й утруся,– відказав козлик і, бе-е-е-екнувши, нахилив голову, наставив ріжки, кинувся стрімголов на другу копицю сіна і вмить розметав її на всі боки. А тоді помчав проти скелі, щоб і її розтрощити, але спинився, побачивши, як кинувся навтіки ведмідь.

Біжить ведмідь, мало ноги не губить, аж вовчисько за ним не встигає.

– Постій, братику-ведмедику, душить мене мотузка, дихати нема чим.

– Хай краще мотузка задушить, аніж козлик з’їсть!

– Ой, помираю я, братику-ведмедику! – волає вовчисько.

– Краще самому померти, аніж у козлика в пащі! – кричить засапаний ведмідь та ще ходи наддає, бо женеться за ними козлик і щодуху горлає:

– Бе-е-е-е-ке-ке!

Раптом відчув ведмідь, що важко йому стало далі бігти. Озирнувся й бачить: неживого вовчиська тягне він за собою на мотузці. Перекусив ведмідь мотузку та й чкурнув ще швидше далі. А козлик підбіг, завдав собі на плечі вовка та й подався додому.

Підходить козлик до свого курінчика, а в ньому семеро вовків сидять, один на сурнаї грає, решта слухають та підспівують. Побачили вони козлика та ще веселіше заспівали:

– Варто нам було чекати – сам обід прийшов до хати!

Та козлик не розгубився і сказав:

– Ану дайте мені сурнай, я вам краще заспіваю.

Здивувалися вовки, але дали йому сурнай, і козлик заспівав:

– Сім вовків на мої роги, восьмий – мертвий за порогом! Висмердиться вовчий дух, гарний буде з вас кожух!

Завмерли вовки з переляку, а тоді пошепки кажуть одному:

– Вийди-но, поглянь, що там за порогом.

Вийшов вовчисько подивитися, а назад не вернувся. Послали другого – і той зник. Третій, четвертий, п’ятий вислизнули по одному з куреня. Двоє останніх вийшли разом і теж кинулися тікати, побачивши мертвого товариша. А козлик за ними вискочив та як закричить:

– Бе-е-е-е-е-ке-ке! Ось я вас наздожену, ось я вас назад верну, забодаю, заколю й кожуха із вас зроблю!

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)