Facebook InstagramPinterestTwitter
Казки іншою мовою: RU

Сліпа курка (болгарська казка)

Казки про:
1292

Сліпа курка (болгарська казка)

Пішли якось півень і курка в гори по горіхи. Півень вилетів на ліщину, почав зривати горішки, лускати їх та їсти, а курка внизу підскакувала, шукала, хотіла скуштувати хоч один горішок. Півень був ласун, швидко їв горішки і навіть не думав про курку.

– Гей, братику,– почала просити курка,– чом ти не кинеш мені хоч один горішок? Я теж хочу покуштувати, який він на смак! Я теж хочу їсти!

Тоді півень і кинув згори один горішок, та так, що вцілив курці в око, і вона осліпла. Заплакала курка, розкудкудакалась, зняла галас аж до неба. Зліз півень на землю подивитися, що скоїлося з куркою. А та кинулась на нього, та ну його клювати, пір’я висмикувати, проклинати. Півень відповів їй тим самим. Бились вони, бились, а коли потомилися, надумали піти до судді, щоб їх розсудив.

– Коли ти суддя,– сказала курка,– то мусиш півня засудити, бо він мені вибив горіхом око.

– Чому ти, півню, вибив курці око? – спитав суддя.

– Тому що ліщина мені подерла штани,– відповів півень.

Погукав суддя ліщину:

– Ліщино, чому ти подерла півню штани?

– Тому що коза об’їла моє листя,– випнулася ліщина.

Суддя подивувався, подивувався, а тоді звелів привести козу:

– Чому ти, кізонько, об’їла листя на ліщині?

– А тому, що пастух мене погано пасе, і я ходжу голодна.

Погукали й пастуха.

– Ти чому, братику, погано козу пасеш? – питає суддя.

– Мене господиня погано годує. Дає мені трохи черствого хліба, пісної бринзи й цибулину, щоб я з голоду не вмер.

Звелів суддя привести господиню. Та поглянула довкола себе, бачить: зійшлися півень, курка, коза, ліщина і пастух. Проти них сидить суддя й суворо на неї дивиться. Здвигнула жінка плечима й чекає, що ж далі буде.

– Ти, господине, чому погано пастуха годуєш? – питає суддя.

– Я завжди його добре годую,– каже та,– але сьогодні я мусила дати йому черствого хліба, бо собака з’їла тісто, і я не могла напекти свіжого.

Погукали собаку.

– Чому ти, собако, з’їла тісто? – питає суддя.– Знаєш, якої ти шкоди накоїла? Пастух був голодний, погано пас козу, коза об’їла листя на ліщині, ліщина подерла штани півневі, а той розсердився, кинув горішок і вибив курці око.

Собака замахала хвостом, облизалась і каже:

– Я була голодна і тому з’їла тісто. Голод – не свій брат.

Суддя не знав, що сказати на ці слова, і відпустив усіх, так і не знайшовши винного.