Facebook InstagramPinterestTwitter
Казки іншою мовою: RU

Чорт і староста (норвезька казка)

Казки про:
1140

Чорт і староста (норвезька казка)Був собі колись староста, такий лихий та несправедливий, що гіршого й не знайдеш.

Якось прийшов до нього чорт та й каже:

– Заберу я тебе з собою. Я вже стільки чув від людей: «Хай би того старосту чорт забрав!» Тому доведеться тобі піти зі мною. Бо ти справді такий лихий та несправедливий, що гіршого й бути не може.

– Якщо ти слухатимеш усе, що люди кажуть, то не знатимеш, де правда, а де брехня,– відповів староста. – Та коли ти такий чемний, що виконуєш усі їхні бажання, то, може, я й цього разу викручусь.

Староста був меткий на язик, а чорт не дуже злий. Кінець кінцем вони погодились на тому, що підуть разом селом і коли почують, як хтось спересердя побажає іншому, щоб того чорт забрав, то чорт забере його замість старости.

– Добре, але тільки в тому разі, як бажання буде висловлене від щирого серця. – поставив умову чорт.

Найперше вони зайшли до хати, де жінка збивала масло. Побачивши чужих, вона зацікавлено витріщилась на них. І не помітила, як порося, що нипало біля неї, устромило рильце в масницю. І так йому сподобалась сметана, що воно й випило її всю.

– Ну, нема гіршої ненажери за свиню! – крикнула жінка й вилаялась: – Хай би тебе чорт забрав!

– От і бери порося! – сказав староста чортові.

– Ти справді повірив, що ця жінка рада подарувати мені порося? – спитав чорт. – Що ж тоді вона заколе на Новий рік? Ні, це було сказане не від щирого серця.

Зайшли вони до другої хати, а там дитина саме зробила якусь шкоду.

– Ох, нема вже в мене сили! – Закричала мати. – Весь час треба пильнувати за цим малим бешкетником. Хай би тебе чорт забрав!

– От і бери дитину! – втішився староста.

– Ні,– сказав чорт,– коли мати лає свою дитину, то не від щирого серця.

Пройшли вони ще трохи й побачили, що назустріч ідуть двоє селян.

– Бачиш, он суне наш староста,– сказав один із них.

– Хай би його чорт живцем забрав, як він уже нам допік, – сказав другий.

– Оце вже сказано від щирого серця,– мовив чорт. – Ходи, голубе, зі мною.

І цього разу старості не допомогло ніяке хитрування.