Чаклунка з підводного царства (карельська казка)

***

Чаклунка з підводного царства (карельська казка)  Була в одного чоловіка донька Марійка. Виросла дівчина вродливою, доброю та роботящою. Якось надумав чоловік оженитися й узяв собі злу та заздрісну жінку, яка також мала доньку – Марфу – негарну та вередливу.

  Мачуха відразу незлюбила Марійку й примушувала бідолашну виконувати найтяжчу роботу, а ледащиця лише пиріжки на печі їла.

  Проте й цього лихій жінці було замало – вирішила падчерку роботою вимучити. Дала бідній дівчині жмуток торішньої болотяної трави, відвела до річки, посадила біля вирубаної у кризі ополонки та примусила прясти.

  Сидить Марійка, а від лютого морозу вже й пальці не слухаються. Раптом веретено випало з рук і – прямо у крижану воду.

  – Хоч так, хоч інакше – мачуха все одно сваритиметься, то вже спробую відшукати веретено, – подумала дівчина та стрибнула в ополонку.

  У підводному царстві було на диво світло й тепло, тому Марійка весело рушила широкою дорогою. Іде вона, аж бачить: хатинка стоїть. Зайшла, а там бабця на печі сидить. Дівчина привіталася, а стара й каже:

  – Допоможи-но, красуне, в хаті прибрати, бо сама захворіла й дуже немічною стала.

  Марійка миттю поприбирала, та так гарно, що все аж заблищало!

  – За добро та працелюбність візьми подарунок, – мовила стара й вичаклувала дві величезні скрині.

  Раптом дівчину закрутило у вихорі, й за мить вона опинилася вдома. Батько, мачуха та сестра вибігли з хати й почали роздивлятися, що за диво таке. Коли ж відкрили скрині, то ледь не попадали: повнісінькі золота й дорогоцінних каменів.

  Розповіла Марійка про пригоду зі старенькою чаклункою. А лихій мачусі захотілося, щоб і її донька такою ж багатою стала. Отож відправила Марфу до ополонки. Вкинула веретено у воду, а за ним і дівчину зіштовхнула.

  Опинилася Марфа в підводному царстві. Пішла вона дорогою широкою, аж доки не натрапила на хатинку.

  – Гей, бабо! – кричить ледащиця. – Виходь і подарунки давай!

  Здивувалася чаклунка, виглянула з вікна та й каже:

  – Допоможи, добра дівчино, в хаті прибрати, бо вже стара та немічна стала.

  – Ти що! – обурилася Марфа. – Я навіть удома нічого не роблю, а в тебе тим паче не працюватиму! Хутчій неси сюди подарунки!

  – Ну що ж, бери, якщо хочеш, – мовила бабуся й хитро посміхнулася.

  Тієї ж миті ледача дівчина разом із величезними пакунками опинилася на рідному подвір’ї.

  А тут на неї вже мати чекає. Розкрили вони один клунок, і звідти вирвався справжній струмінь смоли, який з голови до ніг змастив Марфу з її лихою матір’ю. Коли жінки торкнулися іншого, то вилетіла величезна хмара пір’я й повністю їх обліпила.

  Так і довелося злим ледацюгам тікати: у смолі та пір’ї!

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)