Зилян (татарська казка)

***

Зилян (татарська казка) У давні часи жила одна бідна жінка, що мала трьох синів і доньку. Виростила їх умілими та спритними. Старший син міг відчувати за запахом місцезнаходження будь-якої речі, середульший влучно стріляв із лука, молодший був силачем, а дочка-красуня – надзвичайною рукодільницею.

Якось її побачив у чарівному люстерку страшний див – велетень, який мешкав за високими горами та глибокими річками у дрімучому лісі. Страховисько вирішило забрати вродливу панночку до себе.

Одного дня, коли брати з матір’ю пішли по дрова, див викрав дівчину. Повернулася родина, бачить – у будинку порожньо! Почали юнаки просити матір:

– Відпусти на пошуки!

Гірко плачучи, благословила парубків ненька:

– Ідіть, тільки благаю: поверніться!

Помандрували юнаки світом. Довго подорожували, багато високих гір минули та бурхливих річок перепливли. Старший брат усе принюхується. Аж нарешті відчув запах сестри й так напав на слід велетня:

– Ось де проходив див!

Попрямували юнаки до дрімучого лісу. Розшукали будинок чудовиська, зазирнули у вікно – їхня сестра закута, а поруч спить див міцним сном. Прокралися брати обережно в хатинку, визволили сестру та дременули геть, а велетень навіть не прокинувся.

Подалися рідні додому. Та дорогою стомилися, щойно сіли перепочити на березі озера, як одразу поснули.

Саме цієї миті підхопився див і побачивши, що полонянка зникла, кинувся наздоганяти. Примчав до озера, а хлопці міцно сплять. Схопив велетень красуню та злетів із нею під хмари.

Середульший брат почув шум, прокинувся та почав будити братів:

-Лихо скоїлося!

А сам схопив лук, прицілився та пустив стрілу в чудовисько. І так влучно, що потрапила вона прямо в руку велетню. Від болю страховисько заревло та випустило полонянку. От-от впаде бідолашна та розіб’ється! Проте молодший брат, спритно підскочивши, впіймав дівчину.

І хлопці подалися додому, щоб якнайшвидше розрадити засмучену неньку радісній звістці.

До повернення дітей мати виготовила красивий зилян – розшитий шовком халат і вирішила: «Подарую тому з синів, який урятує доньку».

Прийшли брати з сестрою додому – радіє мати та розпитує, як розшукали дівчину.

Старший каже:

– Без мене не дізналися б, де сестра.

Середульший говорить:

– А без мене див не випустив би дівчину. Я підстрелив велетня!

Молодший і собі:

– Якби не підхопив вчасно сестру, то бідолашна розбилася б об камені.

Вислухала їхні розповіді мати:

– Кому ж зилян віддати?

– Кожен із братів сміливий, а тому гідний отримати твій подарунок! – усміхнулася донька. – Проте халат один, тому віддай найстаршому – він натрапив на слід чудовиська. А середульшому й меншому вишию золотими нитками зиляни я, матусю.

Три халати і справді були дивовижними: щойно їх вдягали хлопці, як втома минала, а тіло наповнювалося силою та бадьорістю.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)