Сігуте (литовська казка)

***

Сігуте (литовська казка)

Жив собі брат, і була в нього сестра Сігуте. То була гарна-прегарна дівчина. Мали вони злу мачуху, а самі й не знали, що вона відьма. І була в тієї відьми рідна дочка – бридка, нечупара, недотепа.

Раз Довелося братові поїхати на війну в далекі краї. Залишилася його сестра з мачухою одна жити. Стала мачуха поїдом їсти свою пасербицю, тяжко над нею знущатися. Сігуте робила найгіршу роботу по хазяйству, а влітку пасла худобу.

Мачуха й за людину не мала Сігуте: дівчина і їла, й спала разом з худобою у повітці. Сігуте завжди ходила з порепаними руками й ногами, замурзана, в лахмітті. А мачушина дочка сиділа на покуті, ніби гостя якась, наряджена, розцяцькована й нічогісінько не робила.

А в тому дворі була чорна собачка й чорна корівка. Обидві вони уміли розмовляти, бо давно-давно, кажуть, і тварини розмовляли. Вдома Сігуте завжди балакала з собачкою, а коли йшла доїти,– з корівкою. Отак, бувало, стане говорити то з тією, то з тією та й забуде про свою роботу. І за це мачуха на неї гнівалася. Мачусі все здавалося, що Сігуте не працює, а тільки байдики б’є.

Одного разу, коли Сігуте збиралася гнати худобу, відьма звеліла їй скинути сорочку, дала кужіль льону й грубим голосом наказала:

Пряжі напрядеш,

Полотна натчеш,

Сорочку пошиєш –

Тоді і надінеш.

Що ж мала Сігуте робити? Скинула вона сорочку, взяла кужіль льону і, плачучи, погнала худобу пасти в ліс. Пригнала на пасовище, обняла чорну корівку за шию й стала так гірко плакати та побиватися, що, здається, серце от-от розірветься.

Коли ж вона на ту сорочку собі напряде? Шкода стало корівці Сігуте, от вона їй і каже тоненьким голоском:

Ой, Сігуте-пастушечко,

Не плач, не ридай –

Витчу тобі сорочечку,

Гарну, як розмай!

Ухопила корова губами кужіль льону, проковтнула, а через якусь годину одригнула гарну полотняну сорочечку. Зраділа Сігуте – дякує та цілує корівку.

Як пригнала Сігуте череду ввечері, побачила відьма, що в неї така білісінька сорочка, й закортіло їй дізнатися, як це вона зуміла таку гарну собі сорочечку випрясти. На другий день, коли Сігуте зібралася гнати череду, відьма знову наказує їй сорочку скинути.

Дала кужіль льону і каже:

Пряжі напрядеш,

Полотна натчеш,

Сорочку пошиєш –

Тоді й надінеш.

Сігуте (литовська казка)

Не встигла Сігуте вигнати худобу, а відьма уже й послала свою дочку, гцоб та вислідила, як вона прястиме собі на сорочку.

Відьмина дочка заховалася за деревом і все побачила: і як Сігуте, обійнявши корову за шию, плакала, як корова кужіль льону проковтнула і як потім сорочку відригнула. Прийшла мачушина дочка додому й про все, що побачила, розповіла своїй матері. Відьма подумала: «Як за Сігуте й худоба заступається та допомагає їй, то що ж буде, коли брат повернеться? Вона йому розкаже все, покличе в свідки худобу, й тоді мені не минути лиха». І мачуха поклала собі будь-що здихатися Сігуте – надумала спалити її.

Стала відьма зі своєю дочкою копати яму в хаті п д порогом. Копали цілий день і цілу ніч. На другий день, коли Сігуте зібралася худобу гнати, відьма вже не здирала з неї сорочку, а ще й приголубила дівчину. Поки Сігуте догнала череду до лісу, відьма натопила піч, вигребла жар і насипала його в ту яму, що викопали з дочкою під порогом. Потім прикрила яму хмизом, зверху притрусила соломою, а на солому землі насипала; землю розрівняла – ями наче й не було. Коли Сігуте пригнала додому череду, відьма вперше, одколи брат поїхав, стала припрошувати її до хати грубим голосом:

Йди, Сігутонько, моя донечко,

Хліб ще тепленький, красне сонечко,

Квас свіжісінький, вчора зроблений – їж і пий собі на здоров'ячко!

Сігуте вже зібралася йти, аж тут під ноги їй кинулася собачка. Вона все те бачила й стала попереджати дівчину тоненьким голоском:

Не йди, Сігуте, не слухай скнару –

Там під порогом повна яма жару!

За поріг ступнеш – у яму впадеш!

Тут відьма як закричить на собачку: «Чого ще ти курей у сінях полохаєш?!» Зловила її й зачинила в коморі.

Але Сігуте не зайшла до хати й залишилася жива. На другий день повторилося усе спочатку.

Коли Сігуте пригнала худобу, відьма стала її знову заманювати до хати:

Йди, Сігутонько, моя донечко,

Хліб ще тепленький, красне сонечко,

Квас свіжісінький, вчора зроблений – їж і пий собі на здоров’ячко!

А собачка в коморі почула це й попередила дівчину:

Сігуте (литовська казка)

Не йди, Сігуте, не слухай скнару –

Там під порогом повна яма жару!

За поріг ступнеш – у яму впадеш!

Не послухала Сігуте відьми, не зайшла до хати. Відьма дуже розгнівалася на неї. Кинулася до собачки й скрутила їй передню лапку. На другий день не встигла ще Сігуте й худоби вигнати, відьма знову до неї:

Йди, Сігутонько, моя донечко,

Хліб ще тепленький, красне сонечко,

Квас свіжісінький, вчора зроблений – їж і пий собі на здоров'ячко!

А собачка знову попереджає:

Не йди, Сігуте, не слухай скнару –

Там під порогом повна яма жару!

За поріг ступнеш – у яму впадеш!

Відьма ще дужче розгнівалася. Кинулася до собачки й скрутила їй другу передню лапку. Так було й на третій, і на четвертий день: відьма поскручувала собачці усі лапи. На п’ятий день, тільки Сігуте пригнала худобу, відьма знову припрошує:

Йди, Сігутонько, моя донечко,

Хліб ще тепленький, красне сонечко,

Квас свіжісінький, вчора зроблений – їж і пий собі на здоров'ячко!

Собачка востаннє застерегла Сігуте, а відьма так розгнівалася, що підскочила до неї і вирвала язика.

На шостий день, тільки-но Сігуте пригнала худобу, відьма знову кличе:

Йди, Сігутонько, моя донечко,

Хліб ще тепленький, красне сонечко,

Квас свіжісінький, вчора зроблений – їж і пий собі на здоров’ячко!

Не було вже кому застерегти Сігуте. Пішла дівчина, впала в яму і згоріла. Відьма змела попіл, винесла з двору й висипала під ворітьми. Наступного дня череду погнала пасти відьмина дочка. Підійшла чорна корова до воріт і по духу відчула, що це попіл Сігуте. Лизнула вона його язиком, з рота бризнула зелена слина, а з попелу вилетіла качка...

Закінчилася війна. Брат Сігуте повертався додому. І випало йому лісом їхати. Дорогою почув він голос своєї сестри Сігуте. Зупинив брат коня і слухає. А бачити не бачить, звідкіля той тоненький голос долинає:

Ой братику-голубчику!

Мачуха-відьма під порогом яму копала,

А в ту яму повно жару насипала.

Ой братику-голубчику!

Мачуха-відьма в яму жару насипала,

Сігуте (литовська казка)

Мене, сиротину, в хату закликала:

«Йди, Сігутонько, моя донечко,

Хліб ще тепленький, красне сонечко,

Квас свіжісінький, вчора зроблений – їж і пий собі на здоров’ячко!»

Ой братику-голубчику

Послухала мачуху, послухала відьму:

За поріг ступнула –

У яму шугнула.

Ой братику-голубчику!

Мачуха-відьма мій попіл зібрала І під ворітьми порозсипала.

Ой братику-голубчику!

А корівка той попіл злизала,

З рота слина зелена упала –

І зробилась я качечкою...

Брат оглядається навколо – шукає очима качечку, яка так жалібно йому виспівує. Нарешті побачив її. Став він про все розпитувати, а вона йому про все розповідати. Брат дуже розгнівався на мачуху та й надумав за сестру помститися. Намазав він товстим шаром смоли свого коня і рушив додому.

Як тільки почула відьма, що пасинок їде,– вийшла йому назустріч із золотим келихом вина. Угледів брат відьму – сплигнув з коня. Мачуха йому й каже:

– Синочку, одведи вороного, бо я його боюся.

– Кінь мій смирний, не хвицається. Торкни його, матінко, рукою, і він відступить.

Відьма штовхнула вороного, а її рука й прилипла до нього.

Тоді вона мовила братові:

– Синочку, у мене рука прилипла!

– Торкни коня другою, то й відклеїться.

Ударила другою – і друга прилипла.

– Торкни ногою – обидві відклеяться.

Тут і нога прилипла.

– Торкай другою.

І друга прилипла.

Злякалася відьма й стала проситися.

– Бий лобом – уся відклеїшся!

Відьма бах лобом – і лоб прилип. Тут брат бідолашної Сігуте й каже:

Оце тобі, оце тобі, відьмо,

Сестроньку мою кривдити!

Оце тобі, оце тобі, відьмо,

Горличку мою спалювати!

Обернувся до коня й промовив:

– Біжи, конику, куди ноги несуть, куди очі бачать, розвій, розсип відьмин мозок по усьому світу.

І помчав вороний у світи.

Ще й тепер, коли надворі мороз тріщить, – на сонці сніг іскриться. Ото відьмин мозок виблискує.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)