Порада стряпчого (данська казка)

Порада стряпчого (данська казка)

Жив колись у Ютландії чоловік на ім’я Пер-Хитрун. Так його прозвали, бо в будь-якій справі він умів обдурити, звести людину в оману й залишити чесного чоловіка в дурнях.

Одного разу цей Пер примудрився продати одну-єдину корову відразу сімом м’ясникам – і з кожного взяв завдаток!

Прийшли ті гуртом за покупкою, а корова – одна-єдина.

Почали м’ясники кричати:

– Ах ти шахраю! Плут! Пройдисвіте! Ну, чекай – доведеться тобі гірко плакати! Ми знайдемо на тебе управу!

І подали на нього до суду.

Сів тоді Пер думати, як би йому уникнути кари. Думав, думав – аж голова заболіла, а нічого розумного не вигадав.

Викликали його в місто, до судді. Іде Пер вулицею, озирається довкола – наче шукає когось, хто б допоміг.

Побачив його з вікна один стряпчий (адвокат). А був той не меншим шахраєм за самого Пера – такий уже проноза, що міг вивернути будь-яку справу на свій лад.

Глянув на Пера і подумав:

"Оцей без мене точно не впорається. Допоможу – а за пораду візьму десяток-другий далерів".

Вискочив на вулицю, підбіг і каже:

– Стій, чоловіче добрий! Бачу, біда у тебе. Розкажи, що трапилось – може, я зможу допомогти.

– Та що там розказувати, – зітхнув Пер. – Тут хіба якийсь спритник допоможе, що й у вушко голки пролізе, і з води сухим вийде.

– О, тобі пощастило, – каже стряпчий, – бо я саме такий!

Взяв його під руку, завів до себе й каже:

– Ну, викладай усе, як було.

Пер розповів, як продав одну корову сімом м’ясникам, і спитав:

– То як, допоможеш мені?

– Плюнути й розтерти, – каже стряпчий. – Тільки заплати мені двадцять далерів – і матимеш добру пораду.

– А от ні, – відказав Пер. – Спершу скажи пораду, а тоді вже гроші отримаєш. А раптом твоя порада не спрацює?

Стряпчий подумав і згодився.

– Гаразд. Ось що зроби: коли прийдеш до суду і суддя почне тебе питати, відповідай тільки одне – “Е, відчепіться!”. І більше ні слова. Зрозумів?

– Зрозумів, – каже Пер.

Прийшов він до суду. Суддя питає:

– Це правда, що ти продав одну корову відразу сімом м’ясникам?

Пер відповідає:

– Е, відчепіться!

Суддя насупився, питає знову:

– Відповідай чітко! Продав ти корову чи ні?

А Пер знову своє:

– Е, відчепіться!

Тут суддя аж почервонів від люті, нахилився до самого його вуха й закричав:

– Та скажи ж, нечестивцю, продав ти корову семи м’ясникам? Узяв у них гроші?

А Пер спокійно:

– Е, відчепіться!

Билися з ним, допитувалися – марно. Сидить, кліпає очима, наче дурник.

Тоді суддя каже обуреним м’ясникам:

– Не можу я вашу справу розглядати. Самі бачите – чоловік, мабуть, розумом трішки не в порядку. Відпустимо його по-доброму.

Повернувся суддя до Пера й сказав:

– Іди собі додому, неробо!

А Пер, як навмисне, відповів:

– Е, відчепіться! – і навіть з місця не зрушив.

Тоді судові служники взяли його за комір і виштовхали за двері.

Пер розсміявся – і пішов додому, веселий, наче ніколи нічого не було.

А стряпчий тим часом чекає його у вікні, руки потирає: "Ось зараз прийде – дасть мені мої двадцять далерів".

Та бачить: Пер іде вулицею, усміхається, а біля його дверей навіть не зупинився.

Вискочив стряпчий надвір і кричить:

– Ей ти, стій! Віддай мої двадцять далерів!

А Пер обернувся й каже:

– Е, відчепися! – і пішов собі далі.

Так хитрий стряпчий сам потрапив у власну пастку.

І справді – як каже народна приказка:

"Злодій у злодія кийка вкрав".


Залиште відгук!

Ваш відгук опублікують після перевірки!

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)