В Ордалі розповідають, що давним-давно жив там один хлопець, який одружився на хульдрі [1] .
Хутір, звідки родом був той хлопець, стояв на околиці, і хульдри часто туди навідувалися. Зазвичай вони приходили готувати на кухні їжу. Іноді хульдри приводили з собою дітей – видно, їм ні з ким було їх залишити.
Якось підземний народ прийшов на хутір пекти коржі, і сталося так, що господарський син, нежонатий хлопець, був вдома. Примітив він, що на кухню пройшла хульдра з молоденькою дочкою, і увійшов за ними слідом.
А хульдра-мати ходить по кухні від вогнища до столу, від столу до вогнища – і це здалося хлопцеві таким кумедним, що став він дуркувати, слідуючи за хульдрою, як тінь і виробляючи всякі фокуси зі своїм шаликом. Тут хульдра не витримала і каже хлопцеві:
– Якщо ти випадково торкнешся мене, доведеться тобі зі мною одружитися.
Хлопець тільки розсміявся у відповідь, взяв і накинив свій шалик на молоденьку хульдрочку.
– Що ж, – сумно сказала мати, – тепер вона твоя і ти можеш робити з нею все, що хочеш, але пам’ятай: як ти будеш обходитися зі своєю жінкою, так буде житися і тобі самому.
Сказала і пішла.
Молоді побралися, і тільки тут до хлопця дійшло, що наречена у нього з хвостом, хотів він її прогнати, але священик охрестив дівчину – без цього він не погоджувався вінчати молодих, і хвіст відпав, лише тільки доторкнулася вона до святої води.
І ось зіграли весілля. Коли молоді повернулися з церкви, на хутір прийшли з лісу три корови – таких великих корів в тих краях ніколи не бачили, і самі встали в хліві.
І став хлопець з молодою дружиною жити на хуторі. На перших порах вони добре один з одним ладнали, але тільки ніяк не міг хлопець викинути з голови, що дружина у нього – хульдра, і з кожним днем обходився з нею все гірше і гірше.
Якось раз працював хлопець у кузні – треба було йому нові підкови викувати. Тут заходить до нього дружина і каже, що приїхали гості, треба господареві вийти на подвір’я і прийняти їх. А хлопцеві це не з руки – хотів він спочатку всю роботу закінчити. Тоді дружина схопила голими руками розпечену підкову і розтягла її в залізну смугу.
– Я б і з тобою так само вчинила, та люблю я тебе – каже вона чоловікові.
З тих пір він змінився, став добрим і лагідним з дружиною, і прожили вони щасливо до кінця своїх днів.
Примітки:
1. Хульдра – в скандинавській міфології дівчина-красуня. Єдине, що відрізняє її від людини – коров’ячий хвіст, який вона ретельно приховує. Хульдра зазвичай ховається від людей, але показується своєму обранцю. Якщо юнак виявиться гідний красуні, хульдра стане йому вірною дружиною і приносить удачу.
(Назад)