В той час, коли бог створив світ, ще не було визначено, кому скільки років жити. Не було і того, скільки літ дається на землі звірям, скільки людям.
Додумався бог у цій справі порядок навести. І дав він знати чоловікові, тварині й птасі, щоб зійшлися на розподіл літ для життя.
Зібралися всі, що були покликані, коло божого шатра. Першим бог запросив до себе на бесіду чоловіка. І каже йому так:
– Ти у мене найкраще створіння! Я думаю тобі дати для життя рівно тридцять літ.
Засмутився чоловік.
– Боже, це дуже скупо ти мені даєш! Що я встигну зробити за тридцять літ? Тільки розживуся, а вже помирай!
– Зі мною торгівлі нема! Я тебе покликав не на ярмарок! Дістав ти свої тридцять літ і забирайся! – незадоволений був господь, що чоловік з ним так розмовляє.
Вийшов чоловік, чекає, що буде з іншими. Зайшов після чоловіка до бога віл.
– Даю тобі тридцять літ для життя!
– Ой боже милостивий! Не думаєш, що це багато для мене! Тридцять літ носити, ярмо, тягати воза, ходити в плузі?! Зніми з мене!
– Дістав ти своє і йди!
Вийшов віл зажурений. Та чоловік тут до нього:
– Скільки тобі дав?
– Тридцять! Для мене багато, а зняти хоч пару літ не хоче.
– Мовчи! Твої роки від тебе я куплю собі! Ще й заробиш!
Поторгувалися-потокмилися, й чоловік собі купив від вола рівно двадцять літ. Волові залишилося десять, у чоловіка вже п’ятдесят.
Зайшов після вола до бога пес. Дістав і він свої тридцять. Гавкає пес, сердиться:
– Тридцять мені багато. Дай десять! Тридцять літ гавкати й держати прив’язь на шиї?!
– Як сказано, так буде!.. – пригрозив бог, бо не любив таких, що не погоджувалися з ним на першому слові.
Чекає чоловік коло шатра далі. Сподівається ще урвати для себе щось. Вийшов пес, сказав, яке його лихо спіткало, а чоловік не довго думав, купив собі й від пса двадцять літ.
Тепер уже має цілих сімдесят. Радий неборак! Як не як, сімдесят літ – не тридцять!
Після пса до бога зайшла мавпа. Викручується, чекає, що їй бог присудить. А бог подивився на неї і відразу:
– І тобі тридцять!
– Як тридцять? Тридцять літ смішити людей? Боже, ти маєш розум?
– Мовчи, сяка-така, я тобі покажу! – гаркнув на мавпу бог і показав на двері.
Чоловік під шатром стоїть, не може дочекатися, коли вийде мавпа. А та покрутилася, покрутилася, думала, що бог змилостивиться, та й вийшла.
– Тобі скільки? – питає чоловік.
– Тридцять! – каже з смутком мавпа.
Продай мені двадцять!
– Купуй!
Вдарили по долонях чоловік з мавпою. Мавпа собі залишила десять літ, чоловікові відпустила двадцять. І так у чоловіка вже зібралося цілих дев’яносто. Ото радий неборак, що поживе-таки на світі!
Зайшов до бога смиренний ворон і став коло дверей. Дивиться бог на ворона і чомусь йому так шкода стало його. І думає собі: цьому дам найбільше! Най живе за всіх!
– Тобі – триста літ!
Почув ворон цю щедрість і на радості:
– Кра-кра, кра-кра, кра-кра…
– Що ти каркаєш? Мало?
– Кра-кра! – каркнув чорний ворон і був за дверима. "Отут я поторгуюся! Куплю відразу сто!" – подумав собі чоловік. І тільки почав ярмаркувати, як ворон своє: "Кра-кра-кра!" Почув господь галас і відразу вийшов з шатра.
– Що ти тут, чоловіче, ярмаркуєш? Ану, забирайся звідси так, щоб твого духу не було чути!
Пішов чоловік засмучений, що торг не удався, постояв бог і ще вслід чоловікові кинув: "Як собі постелив, так будеш спати!"
Сказав тоді бог і слова додержав. Залишив волові таки десять, собаці – десять, мавпі – десять. Ворон своїх не встиг продати, так йому і є триста літ для життя. А чоловік? Тридцять літ він здоровий, молодий, красний, дужий! Не мав великої жури й не ходить по лікарях. Оце і є його людські літа. Після них приходять волячі, куплені. Тут чоловік мусить тягнути, як віл. Бо немало лягає на його голову жури – родина, діти, заробіток! І так тягнеться до п’ятдесяти. Після п’ятдесяти до нього приходять собачі літа: сам він уже немолодий, діти повиростали, та сил у нього нема. Діти мають його за сторожу коло хати. І так він тягне до сімдесяти. Після сімох десятків приходять до чоловіка літа мавпячі. Бавиться чоловік з онуками, розум у нього слабкий-слабкий. І так до дев’яноста. А тут уже літ і нема! Ось як бог посміявся з чоловіка.