Бігла лисиця з полювання і була дуже голодна, бо нічого не впіймала. У животі бурчить від голоду і щелепи зводить. Тут бачить білка на дереві смачно горіхами обідає. Така її заздрість взяла, що надумала вона білку з'їсти. Та й каже:
– Привіт любонько! Як здоров'ячко?
– Будь і ти здорова, лиско.
– Ох і давно ми не бачилися. Давай хоч обнімемося.
Білка вискочила на гілку вище, та й каже:
– Не можу, бо ще не вмивалася після обіду, боюся тебе забруднити.
– А знаєш, – каже лисиця, – я тепер теж горішки полюбляю, та ще овочі різні. Оце зранку капусточки наїлася, травички напаслася. Ох і сита!
– Ой, а я оце хотіла тобі сказати, що біля старого дуба лежить перепіл з перебитим крилом.
Лисиця як ошпарена з місця зірвалася.
– Та куди ж ти, лиско?
А її вже й не видно.
– Біжи побігай! Нас не обдуриш.
Та й поскакала в своїх справах.
Кондратюк Олексій, 11 років, смт. Гришківці Бердичівського р-ну Житомирської обл.
Комментариев: 1 RSS
1Даша15-03-2022 22:10
як - це один із відгукі це мій !