Хитра перепеличка (узбецька казка)

***

Хитра перепеличка (узбецька казка)

Як було, то вже було. Усі знають, що колись давно жила собі сорока.

Гніздечко її було на самісінькій верхівці дерева, а в гнізді попискували п’ятеро пташенят. Коли сороченята попідростали, дізналася про те зажерлива лисиця й надумала поласувати ними. Прибігла вона під дерево й стала лякати сороку:

– Гей, сороко, викинь одне пташеня, бо як не кинеш – дерево повалю, кісточки твої потрощу, замість одного пташеняти, всіх винищу.

Перелякалася бідолашна сорока й, ридма ридаючи, викинула з кубельця одне пташеня. Схопила лисиця бідолашне пташеня й подалась обідати. Але другого дня вранці знову прибігла під те саме дерево й стала погрожувати:

– Кинь мені ще одне пташеня по-доброму, бо як не кинеш, погано буде.

І знов сорока, сподіваючись, що решта її діток залишаться цілі, віддала друге пташеня. Лисиця вмить проковтнула його, облизалась і ще кудись подалася.

Та з чорного кота білого не зробиться. Минуло чотири дні, і в сороки на четверо пташенят поменшало.

На п’ятий день сорока сиділа в своєму кубельці з останнім пташеням і гірко плакала. Аж тут, не знати звідки, з’явилася перепеличка. Побачила, як сорока плаче, і стала розпитувати, хто її скривдив. Розповіла сорока про свою біду. Дивом дивувалася перепеличка з дурості та боягузтва сороки, але шкода їй стало горопашної матері, й вона порадила таке:

– Не слухай ти тої лисиці. Якщо ще раз прийде до тебе, погрожуватиме й вимагатиме пташеня, скажи їй: «Хочеш дерево звалити – повали, хочеш кістки потрощити – потрощи, але пташеняти не віддам».

Полетіла перепеличка, а тут і лисиця привіялась і знову сороку залякує. Але цього разу сорока відповіла їй так:

– Хочеш дерево звалити – повали, хочеш кістки потрощити – потрощи, а я тебе більше не боюся.

– Сороко! Хто тебе таких слів навчив?

– Перепеличка навчила,– відповіла сорока.

– Яка перепеличка? Де вона?

– Побігла кудись.

Указала сорока, в який бік полетіла перепеличка, і лисиця подалася її шукати. А перепеличка залетіла в луки і, стомившися, заснула в буйнотрав’ї. Тут її схопила лисиця, спритно вистеживши пташку й нечутно підкравшись до неї.

– Що тобі від мене треба? – спитала перепеличка.

– Я тебе з’їм. За те, що навчила сороку не віддавати пташеняти.

– Ну й даремно. Який з мене наїдок, на мені й на палець м’яса немає. А от якщо ти мене не з’їси, я тебе досита нагодую.

– Як? – зраділа лисиця.

– Неподалік від кишлаку я бачила добрий шмат м’яса. Як хочеш, я тебе туди заведу.

Погодилася лисиця й рушила слідом за перепеличкою, що вказувала їй дорогу. Поблизу кишлаку й справді лежав шматок м’яса. Голодна лисиця враз накинулась на нього. А то була принада в пастці, поставленій вівчарями. Клацнула пастка й прищемила лисиці шию.

Оце так позбулися перепеличка й сорока хитрого й підступного ворога.

А вівчарі теж зраділи, знайшовши в пастці лисицю.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)