У рамазан два шейхи вирушили на прощу до Мекки. Ішли вони, йшли, потомилися й сіли під дерево перепочити.
– Іти нам ще дуже далеко, і якщо ніхто не піднесе нам торбів, нічого з нашого задуму не вийде, – мовив один.
– Еге ж, так ми швидко пристанемо,– озвався другий.
Саме тоді й нагодився селянин.
– О, рабе божий! – шейхи до нього. – Ми постимо і йдемо на прощу. Дорогою так стомилися, що ледве ноги тягнемо.
Якби ти підніс нам торби, то мав би на цьому світі велику втіху, а на тому царство небесне.
Селянин був чоловік покірний, сумирний, тож не міг відмовити двом поважним сивобородим дідам.
Подалися шейхи далі, а дядько з торбами слідом. Без ноші прочани йшли швидко, а голодний селянин ледве встигав за ними.
Коли сіло сонце й можна було підживитися, подорожні вибрали місце під деревом, поскладали пожитки, а тоді відійшли трохи вбік, поставали на коліна обличчям до Мекки й почали молитися.
– Цей дядько, видно, добряче виголодався,–шепнув один шейх.– Якщо приймемо його до трапези, він усе чисто поїсть.
– Треба щось придумати,– погодився другий.
Порадилися вони тихцем та й кажуть селянинові:
– Розклади вогнище й полягаємо поспимо трохи. А кому присниться гарний сон, той може вставати й їсти. А кому нічого не присниться або насниться щось погане, тому їсти не можна.
– Раз так, то й так, нічого не вдієш,– каже селянин. Поснули вони. Та незабаром шейхи попрокидалися й стали один поперед одного снами хвалитися, хоч їм нічого й не снилося:
– Я бачив такий чудовий сон,– каже один.– Ніби сів я на білого крилатого коня під золотим сідлом, злетів на четверте небо й бенкетував там разом з ангелами.
– Це дуже гарний сон, – одказав другий. – А мені снилося, наче ангели самі спустилися з сьомого неба, взяли мене, віднесли до своєї оселі й гарненько почастували.Аж ось і селянин розплющив очі й собі озивається:
– То вам не снилося, а насправді було. Прокинувся я й побачив, як один з вас сів на білогривого коня, а другого ангели понесли. А я сам лишився та й думаю: «Коли ангели так за вами піклуються, то вони й нагодують вас». Отож я порозв’язував торби, наївся й знову заснув, але так нічого й не приснилося.
Шейхи кинулися до торбів, а там самі крихти.
* Рамазан (рамадан) - дев’ятий місяць мусульманського місячного календаря, протягом якого постують (їдять тільки від заходу й до сходу сонця; від посту звільняються діти, немічні, подорожні).
* Мекка – головне місто мусульман у Аравії, де народився основоположник ісламу пророк Мухаммад (Магомет) і де у дворі головної мечеті знаходиться священна споруда Кааба (Куб), до якої мусульмани з усього світу щороку сходяться на прощу (здійснюють хадж).