Неслухняне зайченя (українська народна казка)

***
Переглянуто: 950Відгуки: 0
КазкиУкраїнські народні казки

Неслухняне зайченя (українська народна казка) На залитій сонцем лісовій галявині стояла невеличка хатинка, де мешкала заяча родина. Найменший вухань був дуже неслухняним і допитливим.

Одного разу, коли дорослі пішли у справах, малий вирішив відвідати свою тітку. Аби дістатися до її помешкання, необхідно подолати Колючі Зарості – лисиччине володіння. І щоб не сумувати дорогою, пострибайчик узяв із собою віслючка, якого подарував батько.

– Бешкетнику, негайно повернися! У хащах небезпечно! – намагалися переконати непослуха брати.

Прудконогий лише байдуже махнув лапкою:

– Бувайте, боягузи!

Сіренький, не здогадуючись про небезпеку, крокував стежкою, а з-за кущів за ним спостерігала лисиця з малям.

– Який нахаба! – обурилася пишнохвоста. – Без дозволу завітав до наших володінь. Знаю, як провчити зухвальця, – вкраду віслюка.

– А я поцуплю одяг! – запропонувало лисеня.

Куцохвостий тим часом подолав майже половину шляху. Віслюк стомився й почав відставати. Аби висловухий не загубився, зайцю доводилося постійно озиратися. Врешті-решт у мандрівника заболіла шия. Аж раптом сіренький згадав, що в кишені лежить невеличкий дзвоник. Пострибайчик прив’язав прикрасу на шию тваринки й похвалив себе:

– Який же я розумний! Дзвіночок теленькає – отже, віслюк крокує слідом.

І подорожній більше не озирався. А лисичка, скориставшись нагодою, зняла із сумноокого прикрасу, обережно почепила на крихітний зайчиковий хвостик, схопила здобич і зникла.

Вухань же безтурботно прямував далі, наспівуючи веселу пісеньку. Побачивши велику калюжу, бешкетник вирішив її перестрибнути. Цієї миті дзвіночок упав на землю, й непослух побачив, що віслюка вкрали. Картаючи себе, бідолаха подався назад, сподіваючись зустріти висловухого.

Крокуючи повз озеро, зайчик помітив лисеня, що сиділо на камінчику та схлипувало.

– Що сталося? Хтось образив? – почав розпитувати прудконогий.

Маля лапкою витерло сльози та зізналося:

– Мати дала золотий, аби на ярмарку купив молока. А я необережно впустив монетку у воду.

– Не сумуй, – співчутливо мовив зайчик. – Ненька не сваритиме.

– А ти вмієш плавати? – поцікавилося пухнасте.

– Звісно, – похизувався вухань.

– Тоді пірни на дно та дістань монету, а я неодмінно віддячу.

Довірливий зайчик роздягнувся та стрибнув у воду. А лисеня схопило симпатичні штанці й сорочку та, посміхаючись, побігло додому.

Прудконогий іще довго шукав у водоростях золотий... Стомившись, виліз на берег і зрозумів, що його надурили. Відтоді сіренький слухається старших і оминає Колючі Зарості.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)