Дарунок з неба (узбецька казка)

***

Дарунок з неба (узбецька казка)

Кажуть, ніби Насреддін-афанді був страх який бідний, а родину мав нівроку численну. І часом господар сам не знав, як нагодувати дітей.

Одного вечора, здійнявши руки до неба, він заволав:

– О великий боже, зглянься на муки твого відданого

раба, одірви від твоїх незліченних скарбів тисячу таньга і подаруй мені. Та якщо ти будеш скнарою і даси мені хоч на одне таньга менше, – май на увазі, я не візьму дарунка від такого скупинді.

Сусідня домівка належала заможному баєві.

Почув той Насреддінове благання і надумав позбиткуватися з горопахи. Відрахував він тисячу таньга, потім одну монету заховав, а решту поклав до гаманця й перекинув через стіну.

Насреддін-афанді, зачувши, як щось упало на землю, схопився з місця й підібрав гаманця. Полічивши гроші і гадаючи, що один срібляник кудись закотився, афанді облазив усе подвір’я, але нічого не знайшов.

– О великий боже,– голосно вигукнув він, я не маю сумніву, що ти хотів подарувати мені тисячу таньга, але сила-силенна клопотів і брак часу завадили тобі зайвий раз полічити гроші, і ти помилково поклав до гаманця на одне таньга менше. Але я приймаю твій дарунок.

Бай, сидячи на даху домівки, усе чув і був такий вражений, що мало не стратив глузду. Отямившись, він кинувся до сусіда й загрюкав у двері. Стривожений афанді здивовано запросив:

– Заходьте, сусідоньку, будь ласка, заходьте.

– Я не збираюся гостювати в тебе, – відмовив бай злісно. – Віддай гаманця.

Тепер розлютився афанді.

– Послухайте, шановний баю, великий аллах милосердний

зглянувся наді мною й кинув мені гаманця, а ви простягаєте свої пазурі до чужих грошей.

Бай трохи охолов і, мало не плачучи, мовив:

– Дорогенький сусідоньку, я чув, як ви щовечора благали

аллаха, надумав випробувати вас і заради жарту кинув до

ваших ніг гаманця з дев’ятсот дев’яноста дев’ятьма таньга. А тепер, будь ласка, поверніть мені мої гроші.

Дарунок з неба (узбецька казка)

– Облиште свої жарти, шановний баю,– заперечив афанді,– я благав у аллаха допомоги, він звершив диво й кинув мені гаманця. А ви хочете привласнити мої гроші.

– Йолопе, таких див не буває!

– Я просив аллаха, і він мені

дав. А ти, як не віриш у дива, згинь з-перед очей.

Другого дня вранці бай знову прийшов до афанді й зажадав, щоб той пішов з ним до судді.

– Е ні, це занадто далеко для мене, треба перейти дві магаллі. Пішки не піду,– відказав афанді.

Довелося баю привести зі своєї стайні чистокровного аргамака під розкішним сідлом.

Глянув афанді й сказав:

– Хіба ж я можу в своєму дранті їхати на такому коні?

Насилу спинивши його, бай приніс із дому дорогий шовковий халат і допоміг Насреддіну перевдягтися.

Побачивши афанді в коштовному халаті й на чудовому коні, суддя подумав, що то якийсь пишний пан, і всадовив його на чільне місце. А на бая і оком не повів.

Тим часом бай виклав суть позову й став вимагати, щоб суддя примусив афанді повернути гроші власнику.

– А що ви на те скажете, пане? – спитав суддя.

Склавши руки на животі, афанді відказав:

Дарунок з неба (узбецька казка)

– О мудрий оборонцю справедливості! Я благав аллаха, щоб він подав мені допомогу, і він, щедрий, звершив диво й подарував вашому вірному слузі дев’ятсот дев’яносто дев’ять таньга.

– Але ж ви чули, що казав позивач?

– Шановний пане суддя! Коли вам треба буде знайти у Бухарі чи навіть у цілому світі найбільшого шахрая, брехуна й негідника, то беріть мого сусіда. Він має звичай зводити наклепи на безневинних людей і обертати кожен свій наклеп на золото. Я не здивуюся, коли він зараз скаже, що не тільки гроші, а й аргамак, на якому я приїхав до вас, і оцей халат, що на мені, так само належать йому.

Бай, зачувши ту мову, не стримав гніву й заволав:

– Авжеж, присягаюся вам, шановний пане, що все це моє!

– От бачите, хіба я вам не казав?

Переконавшись у брехливості бая, суддя вигнав його.

Афанді став манірно прощатися і вже намірявся вийти з приміщення, коли суддя зупинив його і поманив до себе:

– Підійдіть ближче,– мовив він і, коли афанді приступив до нього, прошепотів: – У вашому диві є дещо незрозуміле.

– Що саме? – здивувався афанді.

– Коли такий важкий гаманець, упавши з неба на землю, лишився цілий, то це просто неймовірне диво. Принесіть його мені разом з грошима, щоб я сам пересвідчився в правдивості ваших слів.

– Гаразд, пане,– вклонився афанді.

Дорогою додому афанді подумав: «Якщо я принесу судді гаманець, з грошима доведеться розпрощатися».

Дарунок з неба (узбецька казка)

І він став збирати овечі котяхи. Набравши дев’ятсот дев’яносто дев’ять котяхів, афанді напхав ними байський гаманець і подався до судді. Суддя тремтячими руками став розв’язувати шворку на гаманці.

– Зупиніться! Не чіпайте! – зойкнув нараз афанді. Але суддя вже розв’язав гаманця й висипав усе на палас.

– Що це таке? – вигукнув вражений суддя,– Як це називається? Що за глум?

– Вай-вай, усе пропало! Я ж вас просив не розв’язувати гаманця!

– Що ви там іще вигадали?

– Вай-вай, пропали мої грошики! Хіба ж ви не знаєте, що перш ніж розв’язувати гаманця, треба прочитати молитву. Така властивість кожного дива. А тепер гроші обернулися на кізяк. О нещаслива моя голівонько!

Афанді, раз у раз йойкаючи та зойкаючи, поплентався з приміщення суду. А суддя розгублено позирав на чималу купу овечих котяхів перед ним.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)