Було два брати: один багатий, а другий убогий.
Так той убогий на багатий вечір поніс вечерю до багатого.
– Приніс я, – каже, – брате, до тебе вечерю.
А той каже:
– Понеси її к чортовій матері.
Вийшов він надвір, заплакав, пішов собі.
Іде понад лугом, а його зустріча дід.
Він іде та плаче, а дід і пита:
– Чого ти, – каже, – плачеш, чоловіче?
Він став йому розказувать.
– Отеє носив до брата вечерю, а він послав мене к чортовій матері, та не знаю, де її шукати.
– Іди, – каже, – отсією стежкою і дійдеш до кладки, до кладки дійдеш, там станеш та свиснеш. Гляди, вискочать, візьмуть тебе і що даватимуть, так ти не бери, а проси – буде баран ходить по хаті – проси, щоб барана тобі дали.
Прийшов той та свиснув коло кладки. Зараз чорти вискочили, увели його, а чортова мати й пита:
– Чого ти прийшов?
– Я, – каже, – приніс вечерю.
Вона забрала ту вечерю, а його повела до золота та срібла.
– Бери, – каже, – скільки хочеш собі золота, срібла.
Він не схотів:
– Дайте мені, – каже, – отого барана.
Вона дала йому барана. Він узяв і пішов додому.
Приходить він додому, ліг спати і коло себе барана поклав. Кинувся ранком і злякався – де те багатство набралося!
Зразу забагатів.
Убрався і пішов до церкви. Побачив його у церкві брат і каже:
– Десь когось обікрав, брате. Забагатів – так прибрався.
Він (менший брат) йому нічого не сказав, вийшов із церкви та давай його просити до себе в гості. Той приїхав до його у гості і злякався, що бідний так забагатів.
– Боже мій, – каже, – вже й мене, – каже, – покрив багатством.
Увійшов у хату, той садовить його їсти. Він і їсти не хоче, розпитує:
– Де ти взяв, з чого ти, – каже, – забагатів?
Він йому каже:
– Се мені чортова мати дала.
Жінка багатого зараз його покликала:
– Нумо їхать, – каже, – додому.
Приїхали. Вона заходилась: понапікала хліба, понаварювала.
– Неси, – каже, – чоловіче, й ти вечерю до неї.
Він узяв, поніс до неї вечерю. Зустріча його баба й питає:
– Куди ти, – каже, – ідеш?
Він каже:
– Понесу до чортової матері вечерю.
Вона витягла клубок валу, дала йому й каже:
– Іди ж ти за клубком. Клубок котитиметься, то й ти за ним іди.
Клубок прикотився до хати чортової матері, чоловік прийшов за ним і пішов у хату. Його чортова мати питає:
– Чого ти, – каже, – прийшов до мене?
Він каже:
– Я, – каже, – приніс до вас, бабо, вечерю.
– Ну, йди ж, – каже, – я тобі за сю вечерю заплачу.
Повела вона його до золота, набрав він мішок, насилу підняв.
Приносить додому мішок золота, кинув з плечей через поріг додолу, а сам упав і луснув.