Психологи вирішили детально дослідити дане питання і з'ясувати, чому подорожі здаються дітям настільки болісними.
Відносність часу
Однією з причин є те, що наше відчуття часу змінюється з віком. Чим старшими ми стаємо – тим сильніше відчуття, що час тече швидше. Вважається, що це відбувається через те, що чим старшими ми стаємо – тим менш важливим є для нас конкретний відрізок часу порівняно з уже прожитими роками.
Наприклад, у сім років рік становить 14,30% всього вашого життя; у 70 років – це лише 1,43% від неї.
Таким чином, п'ятигодинна поїздка на автомобілі може здатися п'ятирічному довшою, ніж 50-річному, просто тому, що для малюка – це куди більш значний термін.
Сприйняття простору
Але це ще не все. З віком ми також краще розуміємо відстань та географію. Ці знання дають нам маркери та підказки, які ми використовуємо, щоб зрозуміти, яка частина подорожі пройдена та скільки залишилося.
Наприклад, під час далекого шляху ми дивимося на навігатор, оцінюючи приблизний час прибуття. Придорожні кафе, пам'ятки, зупинки громадського транспорту – це маячки, які ми відзначаємо на підсвідомому рівні.
Відсутність цих знань у дітей означає, що вони більше покладаються на запитання до дорослих – хто ж ще підкаже, коли дістанемося до мети?
Відсутність контролю
Дитяча невпевненість у тому, скільки часу минуло і скільки залишилося, посилюється відсутністю контролю над самою подорожжю. Саме дорослі обирають, на якій заправній станції зупинятися і яким маршрутом їхати.
Для нашого сприйняття тимчасова невизначеність може сповільнити перебіг часу. Пам'ятаєте, як навіть у дорослому віці ви чекали автобуса чи електричку на зупинці, не маючи поняття, коли вони прийдуть? Або коли сиділи в черзі до лікаря і терпляче чекали, коли вас нарешті викличуть? Що ж, діти в машині відчувають схожі емоції.
Банальне неробство
Зрештою, час у машині може тягтися для дітей просто тому, що їм нема чого робити, окрім як дивитися у вікно. Це випробування нудьгою, тоді як батьки часто просто насолоджуються можливістю посидіти і поміркувати про життя, паралельно стежачи за дорогою. Подібно до тимчасової невизначеності, наш рівень нудьги впливає на наше сприйняття часу, змінюючи кількість уваги, яку ми йому приділяємо.
То що робити батькам?
Наберіться терпіння. Дитячі питання – невід'ємна частина їхнього психологічного дорослішання. А щоб покращити для дитини нудну та довгу дорогу, просто придумайте, чим можна її розважити. Цікава книга, цікавий пізнавальний ролик, кумедні ігри в міста або просто в «здогадку» – непоганий спосіб заощадити всім нерви.