Багач без носа (українська народна казка)

***
Переглянуто: 410Відгуки: 0
КазкиУкраїнські народні казки

Багач без носа (українська народна казка) У старі часи в одному селі жили три брати – бідняки. Нема чого всім їм удома сидіти, і найстарший каже:

– Піду я служити до багача, може, щось зароблю.

А той багач був дуже хитрий. Каже йому:

– Візьму тебе на рік і добре заплачу за службу, як будеш справуватися. Лише домовимося так, що ні я на тебе, ні ти на мене не маєш злитися. Якщо ти на мене розлостишся, то я тобі ніс відріжу, а як я на тебе, то ти – мені.

– Хай буде!

На другий день посилає його багач до лісу дрова заготовляти. Каже:

– Ти йди, а сніданок я тобі винесу.

Рубає наймит до передполудня, рубає до полудня – вже кишки марш грають, а їсти ніхто не несе. Аж надвечір виходить до нього багач.

– Обід тобі несу, – каже він.

– То аж тепер їсти несете, як я цілий день голодний?

– Чи ти не злий на мене?

– Та як не злитися?!

Свиснув багач, прибігли гайдуки, зловили наймита, і прийшов він додому без носа.

Йде до багача середущий брат. Погодився він служити до осені на таких самих умовах, що й старший.

На другий день дав йому багач щось перекусити й посилає в поле косити. Косить він, косить, вже полудень, а обіду нема та й нема. Аж надвечір виносить багач їсти. Каже наймит:

– То аж тепер їсти несете?

– Не міг швидше. А ти злишся?

– Та як не злитися, як я досі голодний кошу?! Багач свиснув на гайдуків, притримали наймита, і – тут же позбувся він носа.

Увечері подивився на безносих братів наймолодший, і злість його взяла. Каже їм:

– Ви обидва дурні. Хоч я наймолодший, але будете видіти, що я з ним зроблю.

Прийшов до багача і на тих самих умовах погодився служити, поки зозуля закує.

На другий день дав йому багач поснідати і посилає пшеницю молотити. Молотить він до полудня, а багача з обідом не видно. Кинув наймит ціп, а сам береться пшеницю вітрити. Навіяв мішок зерна, кинув на плече й пішов до корчми. Наївся там, напився, прийшов до стодоли, ліг і спить.

Надвечір приходить багач і питає:

– Ти чого не молотиш, а спиш?

– А що вам?

– Та нічого. їсти тобі приніс.

– Я не хочу їсти.

– Ти, напевне, вже наївся і напився?

– А що? Мав голодний молотити? Чи, може, ви злитесь?

Прийшов багач з обідом додому і каже жінці:

– З цим вже так не вийде, як з тими двома. Завтра я йому таку роботу дам, що до гробової дошки запам’ятає.

На другий день спускає пса і каже наймитові:

– Впрягай воли і ори поле в той бік, куди пес побіжить.

А наймит був недурний. Взяв з собою добрий шмат м’яса, добре пса погодував, прив’язав його до плуга, волів пустив пастися, а сам спав аж до вечора. Приїздить він додому, а брами багач позамикав. Пес – через пліт і до буди, а воли не перескочать за псом.

Узяв він сокиру, порубав волів і поскладав на купу коло пса. Входить до хати, а багач каже:

– Давай, жінко, нам вечеряти. Сіли їсти, а багач питає:

– Скільки виорав? Чвертку, дві?

– Дідько знає, скільки виорав. Куди біг пес, туди й орав.

– А воли де?

– Там, де пес.

– Ти, певно, волів порубав?

– А що я мав робити? Як я приїхав, то брами були позамикані. Ви ж самі казали, аби воли за псом ходили. Пес через пліт перескочив, а воли не могли. Мусив я їм якось допомогти. Чи ви злі?

– Ні, ні. Зажурився багач:

– Що маємо, жінко, з цим наймитом робити? Таж він нас з торбами по світу пустить... Їдьмо завтра до міста, а йому скажемо, аби нам такого м’яса зварив, що ще ніхто не їв і їсти не буде. І аби нам такий міст збудував, що ще ніхто подібного не видів і видіти не буде. А коли ми будемо повертатися з міста, то аби нам вночі будо видно по нім їхати.

Поїхали вони до міста. Наймит забив пса, наварив з нього м’яса – вже є таке, що ніхто не їв і їсти не буде. Пішов до стайні, побив усіх овець і баранів, поскидав у млинівку – вже є міст. Смеркається, і чує, що їдуть з міста господарі. Вибігає він надвір і запалює стодолу.

Ще далеко до дому, а багач каже:

– Видно нам, жінко, їхати.

Доїжджають до броду, а там міст з побитих овець.

– Зробив наймит такий міст, що ще ніхто не бачив і бачити не буде.

Увійшли до хати, а наймит подає їм собачу голову.

Господар відсуває і каже:

– Спалив ти нам, наймите, стодолу, знищив овець і баранів і подаєш на вечерю таке, що ніхто ще не їв і їсти не буде. Вороже темний! Що ти наробив? Та я би з тебе паси дер за це!

Наймит не сказав нічого, лише відрізав багачеві ніс і пішов собі додому.

І на цьому казці кінець.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)