Жовтий лелека (китайська казка)


Кажуть, що жив колись у Фучжоу один бідний студент. Звали його Мі.

Ходив Мі по вулицях, грав на флейті веселі пісні, і бідняки подавали йому хто скільки. Так він і харчувався.

Жовтий лелека (китайська народна казка)

Одного разу зайшов Мі до чайної, щоб випити чашку чаю.

Господар чайної нагодував і напоїв бідняка.

Жовтий лелека (китайська народна казка) – 2

Настав час іти. Підвівся Мі та сказав:

– Грошей у мене немає, заплатити за все, що я тут випив і з'їв, мені нема чим. Однак я не хочу залишатися невдячним.

– Ось, дивіться! – І Мі вийняв з кишені шматок жовтої крейди і намалював на стіні чайної лелеку.

Жовтий лелека (китайська народна казка) – 3

Лелека був зовсім як живий, тільки жовтий.

– Цей лелека, – сказав Мі, – принесе вам вдесятеро більше грошей, ніж я заборгував. Кожного разу, коли зберуться люди, якщо тричі плеснути в долоні, він буде сходити зі стіни і танцювати.

– Тільки дивіться, – попередив Мі, виходячи з чайної, – ніколи не змушуйте лелеку танцювати для однієї людини. І якщо вже таке трапиться, то знайте – це буде востаннє. А тепер прощайте!

Жовтий лелека (китайська народна казка) – 4

Пішов Мі, а господар чайної з подивом дивився на лелеку і не знав, вірити чи не вірити тому, що сказав студент.

Коли на другий день у чайній зібралося багато людей, господар вирішив все ж таки спробувати. Він попросив усіх тричі плеснути в долоні.

Усі дружно заплескали в долоні, і одразу же жовтий лелека зійшов зі стіни на підлогу чайної.

Він змахнув крилами і почав танцювати. Та ще як весело і кумедно! Гості були у захваті.

Жовтий лелека (китайська народна казка) – 5

Коли лелека пішов назад на стіну, ніхто не міг повірити своїм очам. Усі мацали стіну, роздивлялися малюнок і дивувалися.

Чутка про таку дивину рознеслася всюди. У чайній стало багато відвідувачів, – всі хотіли бачити жовтого лелеку. Господар торгував з ранку до ночі та багатів з кожним днем. Обіцянка студента Мі здійснювалася.

Навіть на вулиці перед чайною завжди юрбився народ, заглядаючи у вікна. Охоче і весело танцював лелека для бідних людей.

Але якось проїжджав повз чайну жадібний мандарин зі своїми слугами.

Жовтий лелека (китайська народна казка) – 6

Побачив він, що народ юрбиться біля вікон чайної, і послав слуг дізнатися, в чому справа. Слуги повернулися і розповіли все мандарину.

Мандарин тут же захотів подивитися на жовтого лелеку.

Увійшов він до чайної і бачить: скрізь сидять селяни, ремісники та інший бідний люд.

Жовтий лелека (китайська народна казка) – 7

– Геть усі звідси! – закричав мандарин. – Не для вас така дивина, а для мене одного!

Одразу налетіли на гостей охоронці мандарина з палицями і всіх розігнали.

Залишився мандарин сам. Почав плескати в долоні. Але лелека навіть не поворухнувся.

Жовтий лелека (китайська народна казка) – 8

Тоді кинув мандарин на стіл срібний злиток і крикнув господареві чайної:

– Накажи лелеці танцювати для мене!

Побачивши срібло господар забув про все. Став він позаду мандарина і теж заплескав у долоні. Але лелека тільки повернувся до них спиною, настовбурчився, заплющив очі та так і застиг.

Жовтий лелека (китайська народна казка) – 9

Тоді наказав мандарин охоронцям:

– Візьміть цього лелеку і віднесіть до мого палацу! Там він у мене затанцює!

Кинулися охоронці з алебардами і мечами до стіни.

Вирубали вони цілий шматок стіни разом із жовтим лелекою.

Жовтий лелека (китайська народна казка) – 10

Вийшов мандарин з чайної, сів на свої ноші та вирушив до палацу. А охоронці понесли за ним жовтого лелеку.

У палаці мандарин наказав розмістити лелеку на підставці у гарному обрамленні, оточити квітами у дорогоцінних вазах та запалити різнокольорові ліхтарики.

Потім сів мандарин у крісло навпроти лелеки і урочисто тричі ляснув у долоні. Але лелека тільки сховав голову під крило, щоб не бачити мандарина та його палацу.

Плескав, плескав мандарин – всі руки відбив, а птах так і не зрушив з місця. Тоді мандарин вирішив, що лелеці нудно танцювати самому, і сам почав танцювати.

Жовтий лелека (китайська народна казка) – 11

Але коли мандарин підскочив надто близько до жовтого лелеки, той раптом висунув голову з–під крила і клюнув мандарина прямісінько в лоб!

Мандарин так і сів на підлозі.

– Рубайте цю кляту птицю! – закричав він охоронцям. – Для бідняків він танцював, а мене, мандарина, клює! Смерть йому!

Підбігли охоронці до жовтого лелеки, замахнулися мечами, але тут хтось гучно постукав у двері.

Кинулися охоронці до дверей, розчинили їх, дивляться, а перед ними стоїть студент Мі та мовчить.

Жовтий лелека (китайська народна казка) – 12

Мандарина аж затрусило від такої зухвалості, йому навіть забракло слів, щоб наказати охоронцям прогнати студента.

Мі вийняв з футляра свою флейту, і звуки веселої пісеньки залунали по палацу.

В ту ж мить жовтий лелека стрепенувся, зробив крок і зійшов зі стіни.

Жовтий лелека (китайська народна казка) – 13

Мі заграв ще веселіше і рушив до дверей, а жовтий лелека пішов за ним.

Занімівши від подиву дивилися мандарин і охоронці на дивного птаха. А Мі все йшов і йшов разом зі своїм жовтим лелекою, поки не зник з очей.

Жовтий лелека (китайська народна казка) – 14

Кажуть, що з того часу мандарин ніколи більше не бачив жовтого лелеки; чарівний птах під звуки флейти Мі танцював на площах та базарах тільки для бідних людей.


Залиште відгук!

Ваш відгук опублікують після перевірки!

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)