FacebookInstagramPinterestTwitter
Казки іншою мовою: RU

Котик та півник (українська народна казка)

Казки про:
10143

Котик та півникБули собі котик та півник. Котик було на скрипочці грає, а півник пісеньки співає. Котик було йде їсти добувати, а півник вдома сидить та хати глядить. То котик було, йдучи, наказує:

– Ти ж тут нікого не пускай, та й сам не виходь, хоч би хто й кликав.

– Добре, добре! – каже півник. Замкне хату та й сидить, аж поки котик повернеться.

Навідала півника лисиця та й надумала його підманути. Підійде під віконце, як котика нема дома, та й підмовляє:

– Півнику, півник, вигляни у віконце!

У мене золота пшениця, холодна водиця.

А півник їй:

– То-ток, то-ток, не велів коток!

Бачить лисиця, що так не бере, прийшла раз уночі, насипала півникові попід вікном пшениці, а сама засіла за кущем.

Пішов котик, а півник подивився у віконце, побачив розсипану пшеничку та й міркує:

— Швиденько поклюю, ніхто мене не побачить, то й котикові не скаже.

Тільки півник за поріг вийшов, а лиска за нього та й помчала.

А півник кричить:

Котику-братику,
Несе мене лиска
За високі гори, за темні ліси.

Порятуй мене!

Котик поки почув, то вже й спізнився лиску доганяти. Вернувся додому та плаче, а потім узяв скрипку, писану торбу та й пішов до лисиччиної хатки. А в лисиці було чотири дочки та один син.

Зібралася стара лисиця на влови, а дітям наказала нікого не пускати, півника глядіти та окріп гріти, щоб ото вже, як повернеться, їжу варити. А котик підійшов під вікно та й почав грати й приспівувати:

Ой у лиски, в лиски новий двір
Та чотири дочки на вибір,
П'ятий синок ще й Пилипок.

Вийди, лисе, подивися:

Чи хороше граю!

От найстарша лисичівна не втерпіла та до менших:

– Ви тут посидьте, а я піду подивлюсь, що воно там так гарно грає?

Тільки вона вийшла, а котик її схопив та в писану торбу.

А сам знову грає:

Ой у лиски, в лиски новий двір
Та чотири дочки на вибір,
П'ятий синок ще й Пилипок.

Вийди, лисе, подивися:

Чи хороше граю!

Не втерпіла й друга лисичівна та й собі вийшла, а він і ту схопив та в писану торбу. Так усіх лисенят виманив.

А потім почепив торбу на сухій вербі, сам у хату, знайшов півника, розв’язав, взяли вони вдвох усю лисиччину страву поїли, горщика з окропом вивернули, а самі втекли додому. Та вже потім півник довіку слухав котика.