Велетень (румунська казка)

***

Румунська народна казка про велетня

Чабан зібрався поїхати в місто до свого господаря. Витягнув він за вуха осла з хліва й заходився споряджатися в дорогу.

Спершу накрив осла попоною, на попону припасував дерев’яне сідло, а на сідло кинув свитину. Потім підтягнув попругу – тепер можна й поклажу вантажити.

Передусім чабан узяв чотири сулії молока й повісив їх на осла – по дві з кожного боку. Після цього приніс вісім кругів бринзи й теж нав’ючив на осла – чотири з одного боку й чотири з другого. Ну, думає, досить. Але не так сталося, як гадалося: напередодні сюди прибули два панські синки. їх теж треба відвезти! Нічого не вдієш, чабан узяв два килимки й заслав ними сідло поверх свитки. Посадив на них панських дітей – і не як-небудь, а спиною до спини, щоб часом у дорозі не затіяли бійки та очей одне одному не повидряпували.

Стоїть чабан і лише піт з обличчя витирає. Раптом, де не візьмись,– блоха: стрибнула чабанові на рукав, з рукава – на осла, роззирнулася увсебіч – туди-сюди – й залізла в якусь складку м’якої попони. «Посиджу,– думає,– в затінку. День сьогодні он який спекотний видався».

Узяв чабан ціпок, свиснув, гукнув та й погнав осла до міста. Сонце пече, чабан все йде та йде, осла підганяє. Піт градом тече з чабана, в осла під тягарем ноги підгинаються, а блосі – байдуже! Спить на ослячій спині та гойдається у м’якій підстилці, ніби в колисці!

Тільки надвечір дотюпали вони до міста й заїхали на подвір’я. Блоха проснулася. Вискочила з-під попони, озирнулася довкола, а коли побачила, яка гора височить в осла на спині, стала кричати та вихвалятися:

– Погляньте, люди добрі, який вантаж я несла на собі! Ось який я велетень! Ніхто своєю силою не може порівнятися зі мною!

Сказала це блоха і стрибнула чабанові на рукав.

Чабан носить до хати вантаж, а блоха сидить на рукаві та регоче:

– І цей тягар для мене ніщо!

Зняв чабан усю поклажу з осла й почав відпускати попругу, щоб зняти дерев’яне сідло.

– Ти бачиш! Я на собі он який тягар несла й не писнула, а за цим телепнем-ослом чабан дивиться, як за лялечкою. Та й осел добрий: стоїть собі, голову похнюпив, ноги попідгинав, ледь на бік не впаде. Я ось менша, ніж одне його вухо, і то не бідкаюсь. Дай-но я його провчу, ледацюгу!

Не роздумуючи довго, стрибнула блоха ослові прямо на морду і кусонула щосили.

Стрепенувся осел, хвицнув ногами, аж сулії з молоком поперекидав. Розгнівався чабан та як шмагоне осла – саме по тому місці, де сиділа блоха. І від тієї блохи-велетня нічого не лишилося.

Так їй і треба: не працювала, то й не вихваляйся!

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)