Таро-Силач (японська казка)

***

Таро-Силач (японська казка) Жили собі колись чоловік і жінка. Та не було в них дітей. А їм так хотілося мати синочка!

 От жінка почала ходити в храм і молитися богині милосердя Каннон.

 – Богине, благаю тебе, пошли нам дитятко!

 Молилася вона сто днів, а на сто перший знайшовся в неї хлопчик.

 Ріс він швидко, мов на дріжджах. Батьки тішилися ним, як найдорожчим скарбом.

 Та от лихо – хлопець виріс здоровий, але не говорив ні слова.

 Батько й мати занепокоїлися.

 На превелике щастя, коли хлопцеві минуло п’ятнадцять років, він раптом проголосив:

 – Мамо, тату, не журіться, а купіть мені важкенну залізну палицю, бо я вирушаю в подорож.

 – Навіщо?

 – Вона правитиме мені за ціпок.

 Здивовані батько й мати перезирнулися. Але цього дня їхній син уперше заговорив, тож радості їхній не було меж.

 Вони зібрали всі свої гроші і попросили коваля викувати залізну палицю на триста кілограмів. Тягти її додому довелося усім селом.

 Хлопець глянув на палицю і всміхнувся, а тоді схопив за кінець і вигукнув:

 – Е-е-е-х!..

 І враз обернувся на велетня.

 Приголомшені й водночас зраділі селяни дали йому ім’я Таро-Силач.

 Таро-Силач закинув палицю на плече й вирушив у путь.

 Іде та йде, коли це бачить – чолов’яга котить здоровенну каменюку.

 – Не заважай мені своїм камінням! – і Таро-Силач одним ударом палиці відсунув каменюку на узбіччя.

 Незнайомий розгнівався:

 – Як ти посмів?! А ти знаєш, що я, Таро-Котикамінь, найсильніший у Японії?

 І він замахнувся на Таро-Силача палицею.

 Але Таро-Силач випередив його: розмахнувся своєю палицею, і незнайомий полетів, мов куля, в небо.

 Таро-Силач глянув угору, почекав трохи, дивиться – Таро-Котикамінь уже на землі.

 – Ну що, зрозумів, з ким справу маєш?

 – Зрозумів. Будь ласка, візьміть мене на службу! – склавши долоні докупи, благав Таро-Котикамінь.

 Таро-Силач зробив його своїм слугою, і вони пішли далі.

 Ідуть та йдуть, коли це зустрічають чолов’ягу з червоним храмом на спині.

 – Уступися! Уступися! – гукнув Таро-Силач незнайомому й тицьнув залізною палицею в його ношу. Храм загуркотів й покотився на землю.

 Незнайомий чолов’яга аж почервонів зі злості.

 – Як ти посмів! А ти знаєш, що я, Таро-Храмоносець, найсильніший у Японії? – вигукнув він і зчепився з Таро-Силачем.

 А той як схопить його за шию, як швиргоне геть від себе!Таро-Силач (японська казка)

 «Цікаво, куди він полетів?» – подумав Таро-Силач. Аж тут на рисовому полі знялися вгору бризки болота – певно, Таро-Храмоносець приземлився там.

 – Ха-ха-ха!..

 Таро-Силач і Таро-Котикамінь від реготу аж за животи бралися.

 А тим часом Таро-Храмоносець вибрався з болота і заблагав:

 – Бачу, що ви – найсильніші в Японії. Візьміть мене, будь ласка, на службу!

 Таро-Силач зробив його своїм слугою, і вони втрьох пішли далі. Дивляться – на узбіччі дороги сидить дівчина й гірко плаче.

 – Дівчино, що сталося? – питає Таро-Силач.

 – Як же мені не плакати, коли в нашому селі страшне чудовисько дівчат викрадає?

 – Заспокойся, ми його провчимо!

 Разом зі слугами Таро-Силач зайшов у дім дівчини.

 Опівночі, завиваючи, як вітер, прикотилося у двір величезне чудовисько.

 Перший кинувся до нього Таро-Храмоносець – чудовисько його проковтнуло. Тоді зчепився з ним Таро-Котикамінь – і його не стало.

 – Ну що ж, тепер ти матимеш справу зі мною!

 Таро-Силач розмахнувся палицею і садонув чудовисько в живіт.

 – О-о-ой!..– простогнало воно, виплюнуло двох велетнів і сконало.

 – Дякуємо, дякуємо!.. Ви нас урятували!..

 Батько й мати дівчини на радощах аж плакали.

 А три велетні добряче наїлися та й пішли далі.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)