Кошіль черепахи (африканська казка)

***

Кошіль черепахи (африканська казка) Заходилась якось черепаха кувати різні господарські знаряддя та зброю. Кувала вона і списи, і мачете, і шомполи, і сокири, і мотики, а як-то вже майстерно!

 Одного разу заходить до кузні тарган. Черепаха й питає його:

 – Чого тобі треба, друже?

 А тарган відповідає:

 – Треба мені викувати списа!

 Та й висипає на землю цілісінький кошик вугілля і залізної руди.

 Каже тоді черепаха тарганові:

 – А йди-но лишень допоможи мені роздмухати міхи.

 Виліз тарган на міхи і почав роздмухувати їх. Коли це бачить: просто до кузні чимчикує курка.

 – Що мені робити? – вигукнув тарган. – Сюди йде та, що присягалася звести мене зі світу!

 – Хто ж то? – питає черепаха.

 – То курка з довгим дзьобом,– каже тарган.– Як побачить вона мене тут, одразу й з’їсть!

 А черепаха йому на те й радить:

 – Ти сховайся он там, під корою.

 Послухався тарган і сховався під корою.

 Коли це й курка заходить до кузні. Бачить коло стіни списа та й питає черепахи:

 – А хто це поставив там списа?

 Черепаха й відповідає:

 – Та то тарган!

 – А де ж він сам? – питається курка.

 Черепаха витягла трубочкою губи і ледь помітно вказала курці на те місце, де тарган принишк під корою. Скочила туди курка, підняла кору, знайшла таргана, клюнула його, проковтнула ще й дзьоба об землю почистила.

 А черепаха тоді їй і каже:

 – Сусідонько, ти з’їла того, хто роздмухував міхи, тепер тобі доведеться самій мені допомагати.

 Сіла курка біля міхів і почала їх бадьоро роздмухувати.

 Трохи згодом спинилася вона, щоб дух перевести, коли дивиться, а через отвір просто до кузні йде мангуста. Кинулася курка до черепахи:

 – Черепахо, сестронько, оборони, іде-бо сюди мій заклятий ворог. Що мені, бідній, робити? І чого я сюди прийшла?

 А черепаха й радить:

 – Сховайся он там, під лубом, ніхто тебе й не займе.

 А мангуста, зайшовши до кузні, дивується:

 – Як ці списи схожі на списи курки!

 – А це й є списи курки,– каже черепаха.

 – А де ж сама курка? – питає мангуста.

 Черепаха витягла трубочкою губи і вказала на луб, під яким сховалася курка. Мангуста тут-таки витягла курку та й з’їла. Про черепаху теж не забула – ніжку їй залишила.

 Та коли мангуста хотіла собі йти, черепаха їй каже:

 – Раз ти з’їла мого помічника, який мені роздмухував міхи, то тепер сама ставай на його місце.

 Почали вони вдвох роздмухувати міхи. Та ось глянула мангуста надвір, а там, ой лишенько,– коло самісінької кузні хижа рись! Мангуста й каже черепасі:

 – Що мені, бідній, робити? З’їсть мене рись.

 А черепаха на те:

 – Сховайся під дуб.

 Зайшла рись до кузні і впізнала мангустині списи.

 – А де ж сама мангуста? – питає рись.

 Відтак витягла вона мангусту з-під дуба, роздерла, але й з черепахою поділилася. А черепаха їй і каже:

 – Ти з’їла мого помічника, тепер сама ставай роздмухувати міхи.

 Сіла рись на долівку і почала роздмухувати міхи.

 Аж ось до двору забрів леопард. Затремтіла рись. А черепаха дивується:

 – Чого ти так тремтиш, чого злякалася?

 А рись їй:

 – Ой, смерть моя! Хіба не бачиш у дворі леопарда!

 Черепаха й радить:

 – Швиденько ховайся он там під лубом!

 А тут леопард суне до кузні, язик висолопив, дивується:

 – Ой, черепахо, щось тут ніби риссю пахне.

 – Ти вгадав,– відказує черепаха.

 – А де ж вона? – допитується леопард.

 Черепаха і йому вказала на схованку самими губами. Витяг леопард зі схованки рись, роздер її і з’їв. Про черепаху теж не забув, лишив і їй шматок. Коли леопард хотів іти собі, черепаха йому й каже:

 – Ти з’їв мого помічника, тепер сам допомагай роздмухувати міхи.

 Сів леопард на долівку і почав роздмухувати міхи.

 А тут де не візьмись лев, от-от до кузні зайде! Затремтів леопард, заско- чений зненацька. Нема куди тікати. Питає він черепахи:

 – Що його робити?

 Черепаха йому радить:

 – Ховайся мерщій он за тією луб’яною стіною.

 А тут і лев, просунув голову в кузню. Побачивши списи біля стіни, він і питає черепаху:Кошіль черепахи (африканська казка)

 – А чи не схожі ці списи на списи леопарда?

 – Це й справді леопардові списи,– відповідає черепаха.

 – А де ж він сам? – зацікавився лев.

 Черепаха йому й показує самими губами на луб’яну стінку. Скочив лев на стінку, повалив її на землю, схопив леопарда і вбив. А черепаха левові:

 – Будь ласка, допоможи роздмухувати міхи.

 Сів лев на землю і став роздмухувати міхи.

 Ще й оком вони не змигнули, аж бачать іде чоловік. Хотів був лев сховатися, та не встиг. Прицілився чоловік і бах! – лежить лев мертвий! Витягає чоловік ножа і давай розбирати тушу лева. Тільки чоловік не мав куди м’ясо складати. Коли бачить, стоїть великий кошіль. Каже він черепасі:

 – Дай мені кошіль, я туди м’ясо складатиму.

 Дала черепаха чоловікові кошіль. Поскладав той м’ясо лева в кошіль,.ще й місце лишилося.

 – Що б його покласти сюди? – питає він черепаху.

 Принесла йому черепаха всі шматки, які їй лишали мангуста, рись, леопард і лев. А кошіль все ще напівпорожній.

 – Немає в мене більше нічого, чоловіче, щоб тобі у кошіль покласти,– каже черепаха.

 А чоловік їй на те:

 – Тоді йди сюди, я тебе покладу в кошіль, і він буде повний.

 Схопив він черепаху і поклав у кошіль. Отак підступна черепаха сама стала здобиччю людини і потрапила у свій власний кошіль.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)