Розум і серце (вірменська казка)

***

Розум і серце (вірменська казка)

Колись між розумом і серцем зайшла суперечка. Серце доводило, що люди найбільше мають йому завдячувати, а розум казав йому протилежне. Не пішли вони позиватися до судді, а домовились діяти нарізно і випробувати все на одному селянинові.

Селянин, як і завше, взяв плуга та й подався в поле. Тільки він почав орати, як леміш на щось наткнувся і ні з місця! Нахилився селянин, дивиться – мідний глек, а в ньому повнісінько золота.

– Як же мені тепер бути? – міркує він.– З цим золотом чого тільки не зробиш, можна відразу багатієм стати!

Та нараз його страх узяв: а що, коли злодії прочують і прийдуть по золото? Він, звісно, не захоче віддати, отоді перепаде йому, ще й вбити можуть!

Отак міркуючи, селянин угледів суддю, що саме проходив дорогою. «Краще віддам я золото судді, а сам спокійненько працюватиму далі»,– вирішив селянин, бігцем наздогнав суддю й привів на своє поле.

Але тут якраз повернувся до селянина розум. Схаменувся селянин, хутенько заховав глек за спину й каже судді:

– Судде-аго, ти чоловік розумний та ще й учений, скажи-но мені, який з цих моїх двох волів кращий?

Почувши таке, суддя сплюнув та й пішов. А за ним слідом подався і розум. Знову сумніви крають душу селянинові:

– Чому я не віддав йому те золото, навіщо мені така морока, де я його приткну?

Кинув селянин роботу і роздумував так аж до вечора. Аж тут суддя вертається із села. Побіг селянин, просить-благає ще раз навідатись до нього на поле.

Суддя, зміркувавши, що за цим щось криється, погодився. Та знову повернувся селянинові розум, і він сказав судді:

– Аго, благаю, не гнівайся, глянь лишень на моє поле. Чи виорано за сьогодні більше від учорашнього?

Суддя подумав, що в селянина не всі дома, засміявся та й пішов. А разом із ним не стало й розуму в селянина. Всівся він край поля, нарікає:

– Боже, чому я не віддав золото судді, де я його покладу?

Розум і серце (вірменська казка)

А тоді підхопився, кинув глек із золотом в торбу з-під харчів, торбу на плечі та й гайда додому. Прийшов, наказує жінці:

– Агов, жінко, заведи волів у повітку, підкинь їм у ясла, а я піду до судді!

А жінка примітила торбинку в чоловіка та й поклала собі дізнатися, що ж у ній таке.

– Відколи це я за волами стала доглядати? Моє діло корови та вівці! Сам зажени, а тоді вже й війся куди хочеш!

Зоставив чоловік у хаті торбину та й заходився поратися біля волів. А жінка тим часом шаснула до торбини, витягла із неї глек із золотом, а натомість підіклала величенький камінь.

Упоравшися, селянин підхопив торбу та й подався прямісінько до судді.

– Ось тобі дарунок, візьми! – каже судді.

Коли суддя розв’язав торбу, в селянина від подиву очі рогом стали.

Розгнівався суддя, та, вирішивши, що тут щось негаразд, наказав кинути селянина до в’язниці, а тоді підіслав двох наглядачів, щоб вони переказували все бачене й почуте.

Сидить селянин у холодній та й мурмоче собі щось, руками розводить, мовляв, глечик отакий був завбільшки, шийка отака, вушко отаке, дно отаке, а золота в ньому стільки...

Доглядачі вернулися до судді та й переказують, що отак селянин показував руками, а не говорив нічого.

Наказав суддя привести селянина.

Розум і серце (вірменська казка)

– Ану, розповідай, до чого ти домірявся і що показував?

Тут якраз і розум нагодився. Селянин відповідає судді:

– Примірявся я до тебе: голова в тебе така, шия – така, черевце – таке, борода – така і все хотів дізнатися, хто ж більший – ти чи наш бородатий цапище.

Суддя мало не луснув із люті, наказав повісити селянина. Повели того до шибениці, накинули зашморг, хотіли вже й смикнути, нараз селянин як заквилить:

– Не карайте мене, я судді в усьому зізнаюся!

Привели його до судді.

– То скажи ж правду, над чим ти мудрував у в’язниці?

– А що мені казати: коли б не зняли зашморга з моєї шиї, віддав би вже я богові душу. Оце й уся правда,– відповів селянин.

Засміявся суддя на таку мову та й звільнив селянина.

А серце і розум пожалкували зі своєї сварки та й намовилися відтепер діяти укупі, збагнувши, що людина мусить коритися розуму і серцю, серцю і розуму.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)