Про двох братів та сорок розбійників (українська народна казка)

***
Переглянуто: 435Відгуки: 0
КазкиУкраїнські народні казки

Про двох братів та сорок розбійників (українська народна казка) Були собі на світі два брати: один бідний, а другий багатий. У багатого всього вдосталь – і поля і худоби, а в бідного того поля – на заячий скік, а діток купа.

От не стало у бідного хліба. Бідував він, бідував, терпів, терпів; діти плачуть, їсти просять. Узяв він торбинку та й пішов до багатого брата просити хліба.

– Дай,– каже,– братику, хоч трохи борошна чи якого зерна. Нема чого їсти, діти з голоду плачуть.

– Еге,– каже багатий брат,– чого б це я мав тобі дурно хліб давати? На всіх старців не настачишся!

– Та я тобі відроблю,– каже бідний.

– Що ж,– каже брат,– от піди до лісу та нарубай дров, я вже дам тобі трохи хліба.

Мусив бідний згодитись. «Хай вже до вечора діти поплачуть,– думав,– а ввечері я хліба принесу».

Взяв у брата сокиру та й пішов у ліс.

Ішов, ішов лісом та й зайшов до дикого урвища. Коли це чує – коні тупотять, хтось лісом їде. «Хто його зна, що то за люди?» – та й поліз на дерево і приховався там.

Дивиться – виїжджають на галявинку сорок чоловік та всі із зброєю. Під'їхали до урвища. Коли це бачить він – в урвищі якісь дверці непомітні. От підійшли вони до тих дверець, старший і каже:

– Двері, відімкніться! – двері й відімкнулися, й вони пішли туди, в гору.

Пождав, пождав бідний чоловік якийсь час, коли це виходять вони знов і сідають на коней. Ото, як усі посідали, останній вийшов з дверець і каже:

– Двері, замкніться! – і двері замкнулися, а вони поїхали.

От, як не стало їх видно, чоловік із дерева зліз та до дверей. Підійшов і каже:

– Двері, відімкніться!

Двері й відчинилися. Увійшов він у печеру. А там так гарно всередині, мов у палаці. Стіни муровані, попід стінами лави, килимами вкриті, на стінах різна зброя розвішана – шаблі та ятагани, та все золотом та самоцвітами прикрашені. А біля печі засіки, білими скатерками понакривані.

Ходить чоловік, дивується. «Е,– думає,– це ж тут розбійники живуть!» Підійшов він до тих засік, розкрив одну – а там мідні гроші, розкрив другу – там срібні гроші, розкрив третю – там золоті гроші!

– Наберу собі в торбинку золота,– каже чоловік,– тут його такого, що й не знати буде!

От набрав він золота повну торбинку та й ходу з печери. Вийшов і каже:

– Двері, замкніться! – вони й замкнулися.

Пішов він тоді, дровець нарубав, приносить

до брата.

– На,– каже,– брате, дрова та сокиру!

– Давай же твою торбинку,– каже брат,– насиплю тобі борошна трохи.

– Та вже без твого борошна обійдуся!

І пішов додому. Багатий дивується,– з чого це він загордився, що вже й від борошна відмовляється?

А бідний пішов купив хліба, сала, різних наїдків і приніс додому. Діти радіють, їдять, а жінка питає:

– Де це ти, чоловіче, стільки грошей дістав?

Він їй і розповів про все.

От невдовзі після того каже чоловік жінці:

– Купимо пару волів, та візьму я грошей і поїду у Крим. Привезу солі, риби, ще дечого куплю, то й житимем в достатку.

Ото так і зробили. Поїхав чоловік, а жінка зосталася з дітьми.

А багатий брат все дивується – де бідний гроші взяв, що воли купив та у Крим поїхав? Йому б радіти за бідного брата, а його тільки завидки беруть.

Повертається бідний брат з Криму, приганяє дванадцять пар волів: шість возів солі та шість риби. Продав сіль та рибу, накупив жінці й ді-тям усього, що треба,– живуть, не тужать. От настало свято, бідний брат і каже жінці:

– Покличмо, жінко, брата мого до себе в гості, може, він не погордує тепер нами. Бо відколи я женився, не був у мене брат і за порогом, не то у гостях.

Покликали вони брата. А він хоч і заздрить, і злоститься, та думає собі: «Піду до них, може, хоч дізнаюся, з чого це вони так забагатіли?»

Прийшов, посідали за стіл. Багатий і каже:

– Скажи мені, будь ласка, брате, як ти забагатів?

– Е,– каже бідний,– то мені вже так пощастило. Ото як пішов я тоді до лісу по дрова, то надибав на печеру, де живуть розбійники. Я туди зайшов, а там грошей аж три засіки: одна засіка з мідними грішми, друга з срібними, третя з золотими. То я трохи золота набрав у торбинку, бо в них його стільки, що вони з того не збідніють. А я з того золота й забагатів.

Багатий брат і питає:

– А скажи мені, братику, де ж ота печера? Та невже ж отак вільно туди ввійти можна?

Брат йому й каже:

– Чи знаєш ти, брате, таке урвище серед лісу? В тому урвищі й є двері тої печери:

– А як ти відчинив?

– А так,– каже брат.– Я сказав: «Двері, відчиніться!» – то вони відчинилися. А як сказав: «Двері, замкніться!» –то вони й зачинились.

Ото погулявши, побалакавши, розпрощалися. Пішов багатий брат додому. Цілу ніч не спав, усе мішки збирав та готував вози, а вдосвіта запріг дванадцять пар волів і поїхав у ліс, щоб усе разом забрати.

Приїхав він туди, де брат казав,– аж воно так і в все: урвище, і двері в ньому, і нікого ніде нема. От він позавертав воли, пішов до дверей і каже:

– Двері, одчиніться!

Двері одчинилися. Увійшов він до печери і не знав: на що дивитися та що брати? Кинувся зразу до грошей, насипав їх повні мішки: шість мішків мідних грошей, та шість мішків срібних, та шість золотих. Повиносив з печери, поклав на вози, а сам думав:

«Заберу ще й оту зброю коштовну, золотом та самоцвітами прикрашену!»

Вбіг знову до печери, став на лавку та й схопився за одну шаблю, щоб із стіни зняти. Коли це – грюк! – двері зачинилися, і він зостався в печері. Кинувся до дверей, каже:

– Двері, одчиніться! Двері, одчиніться!

А двері не одчиняються. Почав він тою шаблею двері рубати – не бере! Хоч плач, хоч кричи – нічого не поможеться...

Минув день, настав вечір. Приїхали до печери сорок розбійників. Дивляться – стоять дванадцять пар волів, на возах мішки з грішми.

– Гей, браття,– отаман каже,– хтось у нас у печері хазяйнує! Ану, двері, одчиніться!

І двері одчинилися, вони туди. Побачили багатія-ненажеру і зарубали його.

Так і пропав багатий брат. А бідний брат з жінкою та дітками живуть собі й досі у щасті і достатку.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)