Якось порося – а звали його Ікар, – прийшло до Чарівного Джерела і попросило:
– Виконай, будь ласка, моє бажання.
Поросяті давно вже хотілося навчитися літати. Недарма його звали Ікар.
– Якщо тобі дуже хочеться, я можу зробити так, що ти полетиш, – сказало Чарівне Джерело. – Тільки для цього тобі спочатку треба перетворитися на птаха.
– Ні, я хочу бути поросям. Поросям, яке вміє літати, – сказав Ікар.
– Але поросята не можуть літати, – заперечило Чарівне Джерело.
Ікар дуже засмутився і пішов додому.
По дорозі він думав тільки про одне: як йому все ж таки навчитися літати.
На другий день, рано вранці, він вирушив до лісу і попросив кожного птаха дати йому по пір'їні. Ну звичайно, вони йому дали.
– Напевно, ти хочеш навчитися літати? – запитали вони.
– Так, – відповів Ікар.
Він склеїв пір'я воском, і вийшли крила. Потім піднявся на верхівку гори біля самого берега моря. За ним слідом туди піднялися кішка, мишка, пташка і два кролики, ціла компанія жуків і навіть равлик – всім хотілося побачити, що в нього вийде.
Ікар прив'язав крила, змахнув ними і полетів. Оце було щастя! І всі глядачі теж раділи, а найменший жучок мало не помер від захвату.
Ікар піднявся високо-високо, майже до самого сонця.
– Оце порося! Оце молодець! – нахвалював він сам себе. – А Чарівне Джерело ще казало, ніби поросята не можуть літати. Можуть!
Але від сонячного жару віск розтопився, і крила розлізлися по пір'їнці та полетіли вниз. А слідом за ними і саме порося. Воно кілька разів перевернулося в повітрі і впало у море.
Бідолашний Ікар зовсім змок. Добре ще, що він щасливо доплив до берега і кинувся бігом додому, до мами.
– Не журися, мій маленький Ікаре, – сказала йому мама, – адже ти все ж таки ЛІТАВ! – І вона міцно обійняла його.
Усі друзі прийшли до нього в гості, і мама приготувала їм чай з тістечками і джемом.
Пізно ввечері Ікар побіг до Чарівного Джерела. Він перехилився через край і, дивлячись на крихітний шматочок води на самісінькому дні, сказав:
– Ти правий, поросята не можуть літати. – І по його щоці скотилася сльоза.
– Вище голову, – сказало Чарівне Джерело, – ти все одно молодець!