Паслася якось свиня з поросятами на лузі біля млина, аж тут де не взявся вовк та й каже:
– З’їм твоїх поросяток.
Задумалася свиня, як же врятувати поросяток від вовчих зубів, а була вона кмітлива, та й каже:
– Гаразд, їж, коли тобі так закортіло. Тільки зваж: поросята нехрещені, і це ж неподобство, якщо вони так і загинуть. Краще вилазь на млинове колесо, а я зайду з того боку і спущу їх униз лотоком. Отак вони зайдуть у воду і вже будуть хрещені.
А вовк на те:
– Добре, я не такий страшний лиходій, щоб їсти нехрещених поросяток.
Виліз він на млинове колесо, а свиня замість того, щоб загнати поросяток
у воду, подалася геть від млина.
Вовк стрибає на місці по лопатях, ніяк не може сплигнути з колеса, а свиня гукає здалеку:
– Годі танцювати! Зупинишся ти чи ні?