Жив колись дід та баба. Якось, підмітаючи в повітці, дід знайшов мідну монету.
– Що ми з нею зробимо? – запитав дід.
– Поїдемо завтра на ринок і купимо курку, – відповіла стара.
Вранці вони поїхали на ринок і купили курку. Вона нанесла їм багато яєць, стара їх вдало продала на ринку і зажили вони з дідом розкошуючи.
Через деякий час, підмітаючи в повітці, дід знову знайшов мідну монету.
– Що ми з нею зробимо тепер? – запитав він.
– Поїдемо на ринок і купимо півня, – відповіла дружина.
Вони поїхали на ринок і купили півня. Курочка з півником привели курчат, яких стара продала на ринку і зажили вони ще краще, ніж раніше.
Через кілька днів старий знову знайшов монету в повітці. На неї вони купили козу. Баба доїла багато молока і продавала його. Їх сім'я стала ще багатшою.
Минуло ще трохи часу і в тій же повітці дід знайшов ще одну монету. На неї баба купила на базарі цапа.
Цап з козою наплодили козенят, яких дід з бабою продали на ринку, ще більше поповнивши свою скарбничку. Через кілька днів у повітці знову знайшлася монета, але вже золота. На неї старі купили собі корову, а на наступну монету, яка не забарилася знайтися, купили бичка. Так їхнє господарство розрослося, а скарбничка почала наповнюватися швидше.
Одного разу, підмітаючи в повітці, баба знову знайшла монету і купила великого пухнастого кота. Кіт миттю переловив у хаті всіх мишей, які псували господарське добро і дід з бабою не могли на нього нарадуватися.
Коли в повітці знайшлася ще одна монета, то старі почали думати, щоб на неї купити.
– Тепер ми досить багаті, – сказала баба.
– Давай побудуємо кришталевий міст.
І міст був побудований, але наскільки міцний він вийшов? Вирішили дід з бабою перевірити і пустили по ньому курочку. Вона пройшлася по мосту туди-сюди – міст витримав.
Слідом за курочкою, гордо видзвонюючи шпорами, пройшовся півник і знову міст устояв.
Потім по ньому пускали козу і цапа, корову і навіть бика. Міст навіть не тріснув. І ось настала черга йти котові. Як тільки кіт дійшов до середини моста – той розвалився.
То хто ж був найважчий? Кіт! А чому? Тому що він пив багато молока!
Комментариев: 6 RSS
1Андрий10-10-2017 18:31
Не плохой сайт
2Аноним13-04-2018 20:54
Мені дуже подобається рекомендую
3пррпрпр14-04-2019 14:59
4Марта09-07-2021 12:03
Немає в українській мові "сарая" - є повітка; не "їх" сім"я, а "їхня"; не "курочка з півником", а "курочка й півник"; немає "давай" - є "нумо"; "козли" в російській мові - в українській "цап". За правилами, на початку речення "жив" дід та баба, а не "жили". Пробі, видаліть це, всіма святими прошу! Чи тут усі казки написано суржиком?
5Аноним15-05-2023 23:21
Казка не сподобалась. Кінцівка ні про що...
6Олександр17-01-2024 22:14
Тупішої казки,я ще дитині не читав