Facebook InstagramPinterestTwitter
Казки іншою мовою: RU

Лисиця-ненажера (українська народна казка)

Казки про:
2728

Лисиця-ненажера (українська народна казка) Бігла лісом голодна лисиця. Аж раптом відчула аромат смачної печені та свіжого хліба.

– О, сьогодні добряче пообідаю! – зраділа пишнохвоста.

Та й помчала на запах, який привів до високого дуба. Зазирнула лисиця в дупло й побачила торбинки. «Це, мабуть, пастухи залишили», – почала бенкетувати руденька.

Яка смачна печеня, а хліб і яєчка! Який запашний сир! Уминала, аж поки крихти не залишилося. Потім запила водичкою з барильця й посміхнулася:

– Уявляю обличчя пастухів, коли прийдуть обідати!

Нарешті вирішила вилізти з дупла. Висунула голову й передні лапи, а далі – зась! Черево не пускає.

– І як же мені звідси вибратися? Як дістатися своєї нори? – заплакала пишнохвоста, та так гірко, що аж у самої серденько стислося від жалю.

А неподалік саме пробігала інша лисичка. Почувши голосіння, наблизилася до дерева:

– Як ти тут опинилася?

– Ой, не питай! Хотіла смачно попоїсти, а тепер не можу вибратися.

– Що ж там було?

– Дві торбинки з хлібом, печенею, сиром та яйцями. Біда тільки, що черево застрягло. Як не звільнюся з пастки – кепсько буде.

І бідолашна знову зайшлася плачем.

– Заспокойся, – втішає подруга, – зачекай трохи – й животик стане таким, як і був.

– А як пастухи прийдуть?

– Вони далеко звідси! Якщо й повернуться, то за дві-три години – не раніше.

– Дякую, сестро, що підбадьорила. Почастувала б, але, на жаль, уже нема чим.

– Звідки ж тобі було знати, що пробігатиму поблизу? З’їла – й на здоров’я!

– Ну, тоді до побачення! Хай щастить! Заходь у гості – пригощу свіжими пиріжечками.

Отож подруга побігла геть, а ненажера залишилася в дуплі. Від нудьги почала перетрушувати торбинки, чи нема там іще чогось. Згодом знову спробувала вибратися з дупла. Та й цього разу не вдалося. Тільки за дві години чергова спроба увінчалась успіхом.

– Правду казала подруга, що треба зачекати, – засміялася лисичка. – Із часом будь-яке лихо минає!