Захворів дідусь Юрасиків, лежить і кашляє. Мати й тато мовчазні. Одного разу прийшов Юрко з дитячого садка та й бачить: закопує тато стовпи поруч з хатою.
– Що це ви будуєте, тату? – запитує Юрко.
– Комірчину до хати прибудуємо. Дідусь житиме в комірчині...
Юрко взяв маленьку лопатку, пішов на город, сів серед картоплиння й копає ямку.
– Що це ти копаєш, Юрасику? – запитує батько.
– Та землянку будую...
– Для чого ж тобі землянка?
– А ви з мамою житимете в ній, як постарієте...