Як придорожній стовп був свідком (японська казка)

***

Як придорожній стовп був свідком (японська казка) Жили собі колись два чоловіки: один, на ім’я Маруйосі, чесний, а другий, Кадохіра, шахрай.

 Якось, коли йому забракло грошей, Кадохіра навідався до Маруйосі та й каже:

 – Може, ти позичив би мені на короткий час десять ріо? Бо інакше я поплачуся життям. Я так на тебе надіюся і про твою доброту не забуду до кінця своїх днів.

 Маруйосі не раз чув про неподобства, які коїв Кадохіра, але цього разу пожалів його – таке розгублене обличчя було в Кадохіри, так жалібно він просив.

 – Хоч би як ти благав – зараз я не можу позичити тобі грошей – не маю при собі,– сказав Маруйосі. – Почекай до завтра. Прийдеш опівдні до придорожнього стовпа. Тільки я тебе попереджаю: борг мусиш повернути до кінця місяця, бо гроші будуть мені дуже потрібні,– застеріг він наостанок.

 Кадохіра мало не застрибав на радощах.

 – Даю голову на відруб, що дотримаю обіцянки, поверну борг без запізнення! – сказав він.

 Наступного ранку під придорожнім стовпом Маруйосі позичив Кадохірі десять ріо і навіть не взяв розписки – повірив обіцянці – І дарма, бо з цього й почався великий клопіт.

 Як настав час повертати борг, Кадохіра й пальцем не поворушив. Коли Маруйосі нагадав йому про гроші, відповів:

 – Чого ти до мене сікаєшся? Хіба я позичав у тебе гроші? Не пам’ятаю.

 Маруйосі, не стерпівши такого зухвальства, звернувся по допомогу до сільського старости.

 Той викликав обох до себе, почав допитувати, але ж боргового зобов’язання не було, тож розмова ні до чого не привела. Маруйосі казав: «Я позичив йому гроші», а Кадохіра водно повторював: «Я не пам’ятаю»,

 Тоді староста почав шукати іншої ради.

 – Маруйосі, а чи не було когось поряд, коли ти давав Кадохірі гроші? – запитав він.

 – Тільки придорожній стовп. Людей не було,– відповів Маруйосі.

 – То приведи його за свідка! – звелів староста.

 Маруйосі розумів, що привести стовп за свідка не можна, але перечити не посмів.

 «Маруйосі не приведе стовпа, то на суді моє буде зверху»,– тішився Кадохіра.

 Минув якийсь час, і староста запитав Кадохіру:

 – Як ти гадаєш, Маруйосі вже добрався до придорожнього стовпа? Туди не далеко?..

 Кадохіра йому на те:

 – Та ні, близько. Палицею кинути...

 – Як же це так? Раніше ти казав, що й не чув про придорожній стовп. А тепер я бачу, що ти добре пам’ятаєш, де брав гроші.

 Кадохіра почервонів і затремтів. Хоч-не-хоч, а довелося у всьому признатися.

 Тим часом повернувся Маруйосі і сказав, що дарма ходив – привести сюди стовп не можна.

 – Спасибі тобі, Маруйосі! Придорожній стовп і на відстані виявився чудовим свідком. Кадохіра – брехун,– сказав староста.

 Кадохіра повернув борг Маруйосі, а той не раз хвалив перед людьми винахідливого старосту.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)