Facebook InstagramPinterestTwitter
Іншою мовою: EN RU

Як дід на хліб заробляв (латиська казка)

Казки про:
581

Як дід на хліб заробляв (латиська народна казка)

Жив колись давно старий дід, який заробляв собі на хліб тим, що корита майстрував. Та одного разу він довго не мав роботи і не було йому на що купити хліба. На щастя, хуторянин, який жив неподалік, попрохав старого видовбати йому корито, а заплатити пообіцяв хлібом.

Погодилися на тому. Видовбав старий корито й поніс його хуторянинові. А спека стоїть нестерпна. Корито вийшло важке, сили у старого забракло, стомився він і ліг під крислатим дубом відпочити. А щоб мухи не кусали, накрився тим коритом.

Раптом прискакав звідкись заєць, став і дивується: який гарний столик десь узявся, шкода тільки, що на ньому нічого нема.

Потім лисиця підійшла, сіла на корито, поряд із зайцем, і також дивується: до чого ж столик гарний, шкода тільки, що немає нічого на ньому.

Згодом вовк прибіг – і теж дивується: такий столик гарний, шкода тільки, що немає на ньому нічого.

Нарешті ведмідь присунув і теж дивується: ой, який гарний столик, шкода тільки – нема нічого на ньому.

Посиділи вони отак, подивувались, а тоді й надумались: якщо стіл є, треба і їжу роздобути. Розійшлися друзі навсібіч по їжу.

Через деякий час повернулися звірі з поживою. Ведмідь приніс вулика, вовк роздобув баранця, лисиця десь гусака дістала, а заєць – качан капусти.

Почали звірі бенкетувати. Раптом старий під коритом поворухнувся. Здивувався ведмідь:

– Хто це стола хитає?

Ніхто не відповів на те, всі стали їсти далі. Але старий знову поворухнувся. Тут занепокоївся вовк:

– Справді, хтось стола хитає!

Знову ніхто не відповів, і знову звірі взялися до їжі.

Але тут утретє старий поворухнувся. Злякалася лисиця:

– Боюсь я, хтось стола хитає.

Боязко зробилося звірам, проте більше ніхто нічого не сказав, і всі знову взялися за їжу.

Та ось старий перевернувся на другий бік, заєць не витримав і кинувся навтіки. А за зайцем побігли й інші звірі.

Так старому дістався вулик з медом, м’ясо, капуста, та за корито хуторянин хлібом заплатив. Надовго діду тих харчів вистачило. Хіба багато старому треба?