Facebook InstagramPinterestTwitter
Казки іншою мовою: RU

Хто-хто в теремкові живе? (Юрій Ярмиш)

Казки про:
17646

Хто-хто в теремкові живе? (Юрій Ярмиш)Біжить полем Мишка-Шкряботушка. Бачить: стоїть собі теремок. Просторий, високий, красивий, двері навстіж відчинені – заходь, живи на здоров’я!

Зраділа Мишка, скоріше забігла до теремка, ще й двері за собою причинила.

Стрибає полем Жабка-Скрекотушка.

– Хто-хто в теремкові живе?

– Я, Мишка-Шкряботушка!

– Давай разом жити!

– Ні, Жабко-Скрекотушко, мені в теремку тісно! Будуй собі другий поверх!

– Гаразд,– каже Жабка-Скрекотушка.

І збудувала собі другий поверх аж на дві кімнати.

Біжить полем Зайчик-Побігайчик.

– Хто-хто в теремкові живе?

– Я, Мишка-Шкряботушка!

– Я, Жабка-Скрекотушка!

– Пустіть і мене до теремка!

– Ні, Зайчику-Побігайчику! – дружно кажуть Мишка з Жабкою.– Нам у теремкові разом буде тісно. Будуй собі третій поверх!

І збудував собі Зайчик-Побігайчик третій поверх аж на три кімнати!





Петляє полем Лисичка-Сестричка:

– Хто-хто в теремкові живе?

– Я, Мишка-Шкряботушка!

– Я, Жабка-Скрекотушка!

– Я, Зайчик-Побігайчик!

– Пустіть і мене до себе жити!

– Ой-йой! – занепокоїлись мешканці теремка.– Нам самим тут тісно! Будуй собі четвертий поверх!

І збудувала Лисичка-Сестричка власний четвертий поверх на чотири кімнати!

Сидить собі, у віконечко дивиться.

Аж полем біжить сірий Вовчик-Братик. Побачив теремок. Зупинився:

– Ой, який гарний теремок! Хто ж у ньому живе?

– Я, Мишка-Шкряботушка!

– Я, Жабка-Скрекотушка!

– Я, Зайчик-Побігайчик!

– Я, Лисичка-Сестричка!

– Тож пустіть і мене жити! – прохає Вовчик-Братик.

А мешканці теремка кожен зі свого поверху гукають йому:

– Що ти надумав, Вовчику-Братику! Ми самі в теремку ледь помістилися! Будуй собі новий поверх!

І Вовчик-Братик збудував п’ятий поверх аж на п’ять кімнат! Тільки зробив уходини – а полем сунеться Ведмідь-Набрід!

– Хто-хто в теремочку живе?

– Я, Мишка-Шкряботушка!

– Я, Жабка-Скрекотушка!

– Я, Зайчик-Побігайчик!

– Я, Лисичка-Сестричка!

– Я, Вовчик-Братик!

– Ой, який у вас гарний теремок, просторий та великий! Пустіть і мене жити! – прохає Ведмідь-Набрід.

Не можемо! – гукають мешканці теремка, лапками розмахують.– Нам тісно!

І Ведмідь-Набрід заходився будувати собі шостий поверх – аж на шість кімнат!

Збудував, поліз на свій поверх жити...

А теремок як затріщить!

Як захитається!

Набік як повалиться!

Ледь устигли звірі хто вибігти, хто з вікна Бистрибнути.

А теремка – мов не було!

Сидять собі Мишка-Шкряботушка, Жабка- Скрекотушка, Зайчик-Побігайчик, Лисичка-Сестричка, Вовчик-Братик, Ведмідь-Набрід біля купи дров, потилиці лапками чухають, ніяк не можуть згадати, хто ж перший сказав:

– Мені в теремку тісно!