Голе телятко і вовк (українська народна казка)

Голе телятко пішло в Київ Богу молиться. Іде, а йому назустріч біжить вовк. «Здрастуй, голе телятко!» – «Здрастуй, сірий, кудлатий вовче!» -
«Куди ти, голе телятко, йдеш?» – «В Київ Богу молиться». – «А тут буде небо валиться, так возьми і мене з собою». – «Іди», – каже голе телятко.

І пішли разом. Ідуть, ідуть, а назустріч їм біжить кривий вовк. «Здрастуй!» – каже кривий вовк. «Здоров!» – «Куди ви йдете?» – «В Київ Богу молиться». – «А тут буде небо валиться, так прийміть і мене». – «Іди».

Ідуть, ідуть, а їм назустріч сліпий вовк. «Здрастуйте!» – «Здоров!» – «Куди вас Бог несе?» – «В Київ Богу молиться». – «А тут буде небо валиться, так прийміть і мене до себе в компанію». – «Іди».

Ідуть, ідуть, а на дорозі стоїть хата, а в тій хаті живуть заєць, лисиця і медвідь. Тоді кудлатий вовк і каже: «Давайте, братці, поміряємось на пальці, хто буде верхній і спідній, тим іти вигонити зайця, лисицю і медведя із хати». Прийшлось іти кривому та сліпому вовку вигонити.

Прийшли вони до хати, підрили стіну, влізли в хату і давай вигонити зайця. Лисиці і медведя на ту пору не було дома.

Заєць як ухватив сліпого вовка, а він як закричить: «Що воно мене як щипцями тягне?! Пусти, пусти мене!..» Заєць і пустив його, а сам як підскоче, як ухватить кривого за губу, а кривий як закричить та й сів додолу. А тут і медвідь шасть у хату. Як ухватить кривого, а потім і сліпого – так і попереривав їх на шматки і повикидав із хати.

А голе телятко та кудлатий пішли собі в Київ…