Давайте дружити (Ірина Жиленко)

Один манекен, синьоокий шатен,

сказав манекену в хустинці блакитній:

– Давайте із вами дружить, манекен!

– Я згодна. Так сумно без дружби на світі!

Машини гукали до коней: – Дружімо!

– Дружімо! – гукав прапорець до пташини.

І фара сказала до другої фари:

– Давайте дружити.

Ми з вами до пари.

І чемно звернувся собака до киці:

– Ох, вічно ми в сварці.

Куди це годиться?

Давайте із вами дружить відсьогодні! –

І киця сказала: – Я згодна,

я згодна! –

І мишці шепнула зворушена киця:

– Ох, вічно ми в сварці.

Куди це годиться?

Давайте із вами дружить відсьогодні. –

І мишка сказала: – Я згодна, я згодна!

От бачите, скільки хороших подій!

І скільки чудес і щасливих надій.

І навіть вода прошептала вогню:

– Давайте дружити. Я норов зміню. –

Вогонь аж зацвів:

– Я про це і не мріяв.

Я згоден, мій друже,

але – без обіймів...